Марення величчю Румунії

Центральна площа румунської столиці Бухареста, яка колись носила ім’я Чаушеску, є однією з найбільших у Європі. А розташований на ній палац комуністичного диктатора (щоправда, сам Чаушеску там пожити не встиг — його стратили буквально за місяць до здачі об’єкта), де нині засідає парламент, — друга за розмірами адміністративна будівля у світі після Пентагону. Цю схильність до гігантоманії можна було б списати на рахунок бундючності радянської влади. Проте монументалізм не чужий і нинішнім політичним елітам, більшість представників яких уголос чи про себе підтримують ідею «Романії маре» («Великої Румунії»).

Тепер уже політики радикального правого спрямування втілюють у життя ідею будівництва неподалік парламенту гігантського православного собору, найбільшого у Східній та Центральній Європі який постане в Бухаресті до 2013 року. Вартість будівництва цього 120–метрового заввишки храму становитиме 200 мільйонів євро. Частину коштів має виділити держава, що найбільше не подобається критикам цього проекту. Адже світова фінансова криза дошкульно вдарила по Румунії, яка опинилася в принизливому товаристві тих країн, які змушені випрошувати позики в Міжнародного валютного фонду. На початку березня дискусії про те, чи мусить держава фінансувати будівництво, спалахнули з новою силою, бо уряд повідомив, що таки виділить 100 мільйонів лей (2,3 мільйона євро). «Це скандал. Ми виділяємо на це будівництво громадські кошти в той час, коли держава у зв’язку з кризою зменшує пенсії та зарплати, закриває деякі лікарні та школи, а наш бюджет на фінансування наукових проектів є найнижчим в Європі і становить лише 0,2 відсотка від ВВП», — обурився в інтерв’ю польській «Газеті виборчій» глава Румунського гуманістичного товариства Ремус Чернеа.

Насправді допомога дер­жави буде більшою, ніж 2,3 мільйона лей, адже під зведення собору в користування Румунській православній церкві безкоштовно передали 11 гектарів землі в центрі столиці. Саме за цей акт чіпляються противники зведення собору, які збираються оскаржити безоплатну передачу землі в судах. Одну схожу справу вони вже виграли: попередньо собор мали зводити в парку в центрі столиці, але позивачі довели в суді, що парк є національною спадщиною, оскільки там є могила й пам’ятник Невідомому солдату.

Уся ця справа демонструє специфічність відносин між румунською державою та РПЦ, яка користується великою довірою народу — більшою, ніж будь–яка інша інституція. До православної церкви належать 19,5 із 21,5 мільйона мешканців країни. Румунські закони дозволяють державі фінансувати будівництво церков, і політики охоче використовують таку можливість для поліпшення своїх рейтингів. Починаючи з кризового 2009 року, в країні збудовано чотири тисячі нових храмів — переважно з допомогою держави. Загалом у Румунії тепер діє 18 тисяч церков, тоді як шкіл на всю країну нараховується чотири тисячі.