Фукусіма — не Чорнобиль

Після вибуху на Чорнобильській АЕС перелякана радянська і світова громадськість звернула свої погляди на ударне будівництво Кримської атомної електростанції. Одразу згадали про раніше замовчувані попередження деяких експертів про небезпеку зведення атомних реакторів у сейсмічно активній зоні — мовляв, досить і невеликого поштовху, щоб увесь Крим злетів у повітря. Інші експерти називали ці побоювання маячнею, киваючи на Японію: її трусить постійно, а нові АЕС при цьому ростуть, як гриби після дощу.

Кримську АЕС зрештою так і не добудували — і через острах після Чорнобиля, і з огляду на те, що Радянський Союз уже дихав на ладан разом із бюджетом та економікою. У Японії ж станом на 11 березня цього року функціонувало 55 атомних реакторів, які виробляли близько 30% усієї електроенергії. З них понад два десятки були запущені в експлуатацію у 1987—2009 рр., тобто вже після аварії на ЧАЕС. До 2030 року їх кількість планують (планували?) збільшити до 75—80. Чому ж, попри те, що Японський архіпелаг розташований по суті на пороховій діжці (щороку в Японії відбувається щонайменше півтори тисячі землетрусів магнітудою 4–6 балів), тут, принаймні досі, не боялися «мирного атома»?

«У японців немає іншого виходу, окрім як будувати АЕС, адже природних енергоносіїв у неї майже немає. Нафти й не було, запаси кам’яного вугілля та газу вичерпалися ще у 1950–х. А економіка стрімко розвивалася, катастрофічно потребуючи ресурсів. Тож, попри болісні асоціації самого поняття «атомний» із бомбами над Хіросімою та Нагасакі, єдиною надією Японії були атомні електростанції, — пояснює в інтерв’ю Сі–Ен–Ен директор Центру міжнародних досліджень Массачусетського технологічного інституту, фахівець із японської енергетики Річард Самуельс. — Зрозуміло, що від самого початку японські фахівці добре усвідомлювали, на який ризик ідуть. Але система захисту японських реакторів надзвичайно потужна — її не порівняти з тією, яка була на радянських АЕС. От тільки незрозуміло, чому, по максимуму убезпечивши ядерні реактори від підземних поштовхів, японці так погано організували захист від цунамі»...

Проте, попри небезпечну ситуацію, яка склалася в Японії, експерти наголошують: порівнювати її з Чорнобилем неправильно. І не лише через відмінність у системі захисту. «Другого Чорнобиля» в жодному разі не буде, адже в Японії застосовують реактори іншого типу», — наголошує інженер Анатолій Грицак, який у момент аварії на четвертому енергоблоці ЧАЕС перебував в операторській першого реактора. За його словами, в Країні Східного Сонця застосовують кілька типів реакторів, але всі вони — одні з найбільш захищених у світі. «У японських реакторах активна зона всіх ядерних процесів міститься у захищеному корпусі, — цитує інженера «Голос Америки». — Плюс над реактором будують контейнмент (захисну оболонку). Всі без винятку реакторні відділення, вузли перебувають під залізобетонним ковпаком, який має витримувати певний тиск і удари. У канальних реакторів РМБК–1000, які були на Чорнобильській атомній, ніякого захисного корпуса не було».

«На АЕС у Фукусімі не було й не може бути таких вибухів, як у Чорнобилі, — підтверджує російський фахівець з ядерної енергетики Булат Нігматулін. — На ЧАЕС відбувся масований викид довготривалих ізотопів у ядерному паливі та продуктів горіння графітового заповільнювача. У японських реакторах відбувалися зовсім інші процеси».

Фахівці наголошують, що викиди з Фукусімської АЕС також відрізняються від чорнобильських. «На ЧАЕС була руйнація палива, тому в Прип’яті не можна буде жити щонайменше сто років. А в Японії радіоактивний продукт розпадається буквально за кілька годин, тож незабаром усе буде нормально. Радіоактивність там швидкоплинна, і загрожує лише тим людям, які в момент аварії опинилися неподалік», — пояснює Булат Нігматулін.