Як «умикають» Київ

11.03.2011
Як «умикають» Київ

Реконструкцію НСК «Олімпійський» обіцяють закінчити до Дня Незалежності. (Фото з сайту stadion.lviv.ua)

До Євро–2012 лишається все менше й менше часу — 455 днів. Влада мало не щодня скликає різноманітного «розливу» наради, гарячково наводить лад в авгієвих стайнях, де вже наступного року ми прийматимемо Євро–2012. Сам глава держави «анонсує» для гостей наших оголених весняних красунь і закликає «умикнути» Україну (нагадаємо, цей «перл» видав Янукович у Давосі, коли «рекламував» Україну і не зміг прочитати слоган промо–кампанії нашої держави до Євро–2012 — «Увімкни Україну»).

Під час останньої колегії столичної міськдержадміністрації її голова Олександр Попов прозвітував: підготовка Києва до фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року вийшла на фінішну пряму. «Київ зробив стрімкі кроки у розвитку багатьох сфер столичної інфраструктури, — запевнив столичний керманич. — Ми чітко розуміємо завдання, які повинні реалізувати. І не згаємо жодного дня підготовки».

Журналіст «УМ» вирішив з’ясувати, що насправді вже вдалося зробити за цей час у столиці, наскільки Київ готовий зустрічати «євро–гостей» чемпіонату з футболу, фінал якого відбудеться у столиці України вже 1 липня наступного року.

 

«Будівельна яма» Євро–2012

Одна з найбільших проблем, на якій наголошують фахівці, — це той факт, що Київ отримав досить неоднозначний документ підготовки столиці до чемпіонату, складений без думки експертів–транспортників, медиків, культурологів, фахівців зі спорту, науковців профільних інститутів. Саме тому спершу депутати й не хотіли затверджувати програму підготовки до Євро–2012. Проголосувати за цей документ їх нібито благав заступник голови КМДА Анатолій Голубченко. Він, мовляв, погоджувався, що проект недосконалий, але підкреслював необхідність підтримки кількох його важливих пунктів та висловив побоювання, що в разі довгого обговорення програми Кабінет Міністрів може передумати і грошей не дасть взагалі.

«Так Київ отримав програму підготовки, зручну передусім для уряду, — говорить депутат Київради Олександр Бригинець. — На її реалізацію виділяють кошти, взяті з бюджету міста: причому Кабмін взяв у столиці 8,25 мільярда, а на програму дав лише три мільярди. І ці гроші вкладають переважно в будівництво — саме в ту «яму», де проконтролювати їх чесне використання найважче. Тому я за цю програму не голосував. Не голосувала і частина опозиційних фракцій».

Фактично столиця отримала кошторис, витрати у кожній галузі якого «малювали» за незрозумілим принципом і з незрозумілими пріоритетами цих витрат. Пан же Голубченко тепер, як того і варто було сподіватися, показово «переводить стрілки». На запитання «УМ», чому розробку програми проводила тільки бюджетна комісія без залучення інших фахівців, відповідає: «Треба було не голосувати, якщо програма погана. Усі комісії Київської міської ради, у тому числі депутати, були залучені і проголосували. Кожний депутат, який проголосував, був залучений до програми».

Безальтернативні дороги

Найперша виявлена «болюча тема» у контексті підготовки до Євро — київські дороги. Завантажений центр міста, затори на основних шляхах, відсутність парковок і хамство столичних автомобілістів — усього цього столичні чиновники не змінять, бо не зможуть. Адже в програмі просто немає проекту, який би пропонував системний підхід до вирішення цих питань.

«Узагалі київська влада зобов’язана була б замовити таку комплексну роботу. Але те, що цього не зробили, — факт, — говорить начальник відділу транспорту інституту «Київгенплан» Юрій Марков, кладучи на стіл підшивку зі схемами та розрахунками «Заходи щодо розвитку транспортного комплексу Києва до чемпіонату Європи 2012 року з футболу». — Цей проект ми розробили безкоштовно, з власної ініціативи, і завчасно надіслали у владні інстанції. Реакції жодної».

«Заходи...», розроблені інститутом, містять обґрунтовані рекомендації щодо проектів і будівельних робіт, які необхідно провести до Євро–2012, аби довести до ладу транспортний комплекс столиці. Однак цей документ ані київська влада, ні головний «готувальник» чемпіонату з футболу — Національне агентство з підготовки до Євро при уряді України — до уваги не беруть. Відтак фахового підходу до поліпшення ситуацій на дорогах, у метрополітені, громадському транспорті організатори Євро–2012 не мають і не зацікавлені в ньому.

«Якщо взяти, до прикладу, вулично–дорожню мережу, то можемо констатувати, що більшість необхідних транспортних розв’язок та шляхопроводів до початку чемпіонату звести не вдасться — будівництво деяких і не починалося. Наприклад, не вирішено проблему заторів на Поштовій площі, не будується Окружна* від Мінського шосе до Оболонського проспекту з розв’язкою, — каже Юрій Марков. — І таких прикладів багато (див. таблицю. — Ред.). Натомість Київрада затвердила низку проектів, у яких немає необхідності. Приклад — реконструкція проспекту Бажана чи проспекту Перемоги. Проспекти й без того широкі, їх можна доповнити хіба що «кишенями» для пасажирського транспорту. Але яка це рекон­струкція? Це невиправдані витрати».

Найбільшою дурницею у запланованих київською владою заходах з покращення вулично–транспортної мережі фахівець вважає будівництво дороги від Подільського мостового переходу до проспекту Ватутіна в обхід Русанівських садів. На підтвердження наводить аргументи. Найголовніший — після відкриття цієї дороги інтенсивність руху транспорту на підході до Московського мосту зменшиться несуттєво (з 140 до 115 тисяч одиниць на добу). «Московський міст так само стоятиме: люди переважно їдуть до Петрівки, і авто збиратимуться на тому ж завантаженому проспекті Ватутіна, — розмірковує Юрій Марков. — Тому треба прокладати шлях через Русанівські сади і «відводити» автомобілі до бульвару Перова. А влада цією запланованою обхідною дорогою програє політично та економічно: садівники, зауваживши, що їх «обходять», і далі відстоюватимуть свої інтереси, а на дорогу витратять божевільні кошти — 2 мільярди гривень, на які можна було б вирішити питання Поштової площі чи реконструювати шляхопровід біля станції метро «Шулявська». Крім того, у перспективі все одно треба буде будувати на садах — потрібно ж через Подільський мостовий перехід «вести» метро на Троєщину».

Криза метрополітену і автопарковок

Зі столичною «підземкою» — теж проблеми: перевантажена «Вокзальна» — потрібен другий вихід на Вокзальну площу. «Це ж обличчя міста, а там черга, як по хліб! — обурюється Юрій Марков. — Є два проекти цього виходу, причому за другим уже навіть пізно будувати — треба розривати площу, до 2012 року не встигнуть. Будівництво не починається буцімто тому, що на Вокзальній площі збираються зводити торговельний центр... Ну що це за підхід такий?».

Невиправданими називає пан Юрій і плани КМДА щодо прокладання лінії метро до Виставкового центру. За його словами, будівництво тільки одного «перегону» від «Васильківської» передбачає облаштування 300–метрового «апендиксу» для потягів, який у разі продовження лінії далі — непотрібен (а будувати метро планують аж за Теремки, до Чабанів). Крім того, уже зараз треба будувати вхід до станції «Львівська брама» — наземний транспорт на вулиці Артема і Великій Житомирській перевантажений. Доречним був би і другий вихід із метро «Університет» до вулиць Саксаганського, Жилянської, Комінтерну. Але якщо «Львівську браму» влада обіцяє відкрити, то на другий вихід з «Університету» чекати не варто.

Термінового вирішення потребує й інша транспортна проблема — затори на магістралях. В інституті «Київгенплан» зазначають, що для цього не потрібно значних капіталовкладень — варто просто запровадити автоматизовану систему керування дорожнім рухом (програмування роботи світлофорів), влаштувати додаткові смуги і заборонити частину лівих поворотів. А ще потрібен суворий контроль ДАІ за паркуванням на проїзних частинах основних магістралей. Важливим є і розробка схеми парковок легкового автотранспорту біля станцій метрополітену — відкритих і тимчасових, із мінімальною оплатою машино–місць на незабудованих територіях. Адже заплановані владою до Євро підземні паркінги, по–перше, навряд чи встигнуть зробити, а по–друге, навіть якщо їх і побудують, попитом ці парковки не користуватимуться — дорогувато .

Натомість заступник голови КМДА Анатолій Голубченко усі зауваги «Київгенплану» відкидає: мовляв, цьому інституту розробку генпланів Києва влада вже не довіряє, тому і думка їхня не цікава. (За версією фахівців інституту, їх позбавили цього права після того, як «Київгенплан» почав відкрито говорити про продаж земель, на яких мали би будувати важливі для міста об’єкти). До того ж, за словами Голубченка, проблеми транспорту вирішить Головне профільне управління столиці на чолі з Євгеном Водовозовим. От тільки як пан Євген, менеджер у невиробничій сфері та інженер з інформаційних систем у менеджменті, може фахово підійти до цієї проблеми — питання відкрите.

Гуртожитки стануть готелями. Зароблятиме Міносвіти?

Однак КМДА мало не щодня продовжує звітувати про семимильні кроки у підготовці до чемпіонату і «вішає на груди чергову зірочку» — за вирішення питання розміщення гостей Києва. Прес–служба КМДА повідомляє, що «до проведення Євро–2012 будується 9 готелів на 1683 номери, які заплановано ввести в експлуатацію до кінця (!) 2012 року». Чи вважати «до кінця 2012 року» опискою — можна подискутувати, кінець року — це аж ніяк не літо, коли проходитиме чемпіонат. Може, влада не встигає, і цього навіть не намагається приховати? Втім у Комітеті громадського контролю чемпіонату Європи–2012 дослідженням цього питання не займалися, відтак і відповіді у «головних контролерів» підготовки до чемпіонату немає.

Водночас підозри, що проблеми з розміщенням гостей у Києві влада прогнозує (попри запевнення КМДА про запланований профіцит у 946 номерів), мають підтвердження. Студентка другого курсу біологічного факультету Київського національного університету імені Шевченка, яка попросила не вказувати її імені та прізвища, повідомила «УМ», що наступного навчального року студенти цього «вишу» навчатимуться по суботах, аби немісцеві могли в травні звільнити всі кімнати гуртожитків для розміщення туристів. Їм пояснили: це прохання Міносвіти.

За таким підходом, у принципі, можна отримати певні позитивні наслідки: ціна проживання в студентській кімнаті може коштувати дешевше, ніж у будь–якому готелі Києва (на фан–сайтах та офіційних інтернет–ресурсах із підготовки до Євро–2012 значиться, що найдешевший готельний номер у столиці — 293 гривні на Лівому березі). От тільки чи займуть «нішу» «економ–сектору» студентські гуртожитки — ще питання. За словами заступника начальника Головного управління освіти і науки столиці Лідії Нестеренко, яка підтвердила ініціативу перевести студентів на шестиденний навчальний тиждень, розцінки за проживання в гуртожитках встановлюватиме Міністерства освіти і науки. «Так, кращі гуртожитки звільнять і використовуватимуть для гостей. Ми звернулися з цього приводу в Міносвіти і Нацагентство з підготовки, вони погодилися виділити гроші. Скільки коштуватиме доба — не відомо, цим процесом керуватиме Міносвіти», — зазначила в коментарі «УМ» пані Лідія.

Тим часом столичний начальник управління туризму, готельного господарства та курортів Микола Грицик поспішив запевнити «УМ»: усі готелі добудують до початку чемпіонату, а цінової проблеми у галузi готельного бізнесу столиці немає — за його словами, номери дешеві. Принаймні порівняно з московськими: «проживання в готелях Києва в середньому становить 160 доларів, що удвічі дешевше порівняно з Москвою».

Латання театральних фасадів не буде

Однак, незважаючи на транспортні проблеми і певну невизначеність у «готельному питанні», є сподівання, що ці прикрощі не завадять туристам сповна оцінити культурні надбання Києва. Принаймні так вважає координатор молодіжної ініціативи «Покоління Ч» Комітету громадського контролю чемпіонату Європи–2012 Павло Бабенко.

«Перелік культурних закладів є доволі широким і різноманітним, зараз уже планується багато фестивалів, виставок та концертів під час Євро–2012, — оптимістично зауважує пан Павло, — Києву завжди є що показати. Проблемними моментами в цьому питанні є мала кількість туристичних автобусів та якісна підготовка гідів із володінням іноземними мовами. Також лякає відсутність так званих touristic points, поки тільки говорять про їх створення, до діла ще не дійшло».

Зовсім іншої думки голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець. За його словами, ситуація плачевна — заклади культури до Євро–2012 ніхто «чепурити» не збирається. Єдине, що «освіжать» — будинки в радіусі 1,5 кілометра навколо НСК «Олімпійський» — їхні фасади на початку лютого обіцяв перефарбувати, а балкони і вікна «зробити стандартними» головний архітектор Сергій Целовальник. Щодо театрів, музеїв та інших культурних осередків, пан Бригинець зауважує, що матимемо те, що маємо нині. «Дали грошей тільки на будинок Київського театру оперети. І лише тому, що він стоїть поруч зі стадіоном, — зазначив у коментарі «УМ» Олександр Бригинець. — У столиці не ведеться і не планується проведення культурної і туристичної підготовки до чемпіонату. Додаткових коштів не виділено: на підтримку в належному стані культурних та історичних пам’яток фінансів не виділяють, на охорону пам’яток фінансування зменшено, на туризм не збільшили. Щоправда, виділили трохи грошей, аби довести до пуття Театр на Подолі, який не добудовано. На цьому все».

На думку пана Бригинця, така політика не виконає основного завдання, яке стоїть перед столицею: Київ не зарекомендує себе як цікаве для туризму місце, де є цивілізований відпочинок і є на що подивитися. «Коли я цікавився у заступників голови КМДА, як затверджували програму підготовки до чемпіонату без залучення профільних комісій Києва — не тільки з культури, а й із медицини, транспорту, освіти, — мені відповіли, що бюджетна комісія вже все погодила. Але виходить, що врахували інтереси тільки чемпіонату, а не міста. Відтак уряд лишив Києву два «козирі» — дешеві повії та алкоголь», — зазначив Олександр Бригинець.

«Україна — не бордель»

Позбавити Київ і Україну загалом одного із цих «козирів» до початку Євро–2012 — проституції — вимагає жіночий рух Femen. Дівчата зазначають, що це — також одна з найголовніших проблем, масштаби якої можуть зрости в рази під час чемпіонату. Як зауважує головна в Femen Ганна Гуцол (відома у вузьких колах як «мать»), через безвізовий режим Київ чекає напливу іноземців із сумнівною репутацією — адже наявність судимостей у них ніхто не перевіряє. Відтак, за словами пані Гуцол, до початку Євро–2012 просто необхідно затвердити кілька соціальних проектів і провести масштабну кампанію по всій Україні — встановити «антипроститутські» бігборди і почати проводити контроль за туристами, які приїздять.

«На жаль, ні українська влада, ні Мішель Платіні, до якого ми написали звернення, не реагують на наші вимоги затвердити проект «ЄВРО–2012 без проституції», — говорить «мать». — Тому Femen на всі офіційні заходи УЄФА буде приводити своїх символів чемпіонату — близнюків Блядека і Блядка. Аж поки не почують наші вимоги стосовно необхідності протистояння розвитку секс–туризму».

Ганна Гуцол говорить, що альтернативне вирішення проблеми проституції в Україні — її легалізація, як, наприклад, у Німеччині чи Голландії, неприпустима в нашій державі. Відтак Femen готові боротися і «роздягатися до останнього», а до своєї просвітницької роботи планують долучити чоловіків–уболівальників за українську збірну, аби ті організували патрулі на вулицях. «Іноземці можуть дивитися футбол, пити пиво, відвідати Лавру і Софію, але вони не мають права чіпати українських жінок», — наголошує лідерка Femen.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

На НСК «Олімпійський» уже облаштовано північний і південний в’їзди всередину чаші стадіону. Як зазначають у прес–службі НСК «Олімпійський», після завершення його реконструкції перший в’їзд (з боку вулиці Еспаладної, поблизу старих кас) призначатиметься для технічного транспорту та обслуговування поля, а другим (з боку вулиці Фізкультури) користуватимуться спортсмени та VIP–гості.

На північному в’їзді завершені роботи з облаштування дорожньої монолітної залізобетонної плити. На південному встановили другу плиту, якою можна заїхати в зону преси та під трибунні приміщення. На галереї другого ярусу трибун проводиться монтаж металоконструкцій фаст–фудів.

Також, як повідомляє Національне агентство з підготовки до ЄВРО–2012, вже більш як на 50% готовий підземний паркінг «Олімпійського». Зараз там облаштовують вертикальну гідроізоляцію конструкції. На загальній площі парковки будуть місця для 250 автівок, з них 16 призначатимуться для президентських автомобілів.

Зараз на стадіоні трудиться 1100 працівників. Здати головну арену чемпіонату Європи з футболу планують до Дня Незалежності у цьому році. Кабмін збільшив вартість реконструкції спорткомплексу на 872,5 мільйона гривень, або на 29%. Загальна вартість проекту тепер складає 3 мільярди 878,43 мільйона гривень.

 

ДУМКА СУСІДА

«Дороги в Україні — це катастрофа»

Студент із Варшави Олександр, який подорожує автостопом, відвідавши всі міста і України, і Польщі, де відбуватимуться матчі, говорить, що Польща набагато відстає у підготовці до ЄВРО–2012 від України. «І в Польщі, і в Україні підготовка іде повним ходом, але зрозуміло, що і там, і там усього запланованого зробити не встигнуть — в Україні, швидше за все, через недостатнє фінансування, в Польщі — через бюрократичну тяганину (тому що хабарі не дають і не беруть). Стадіони, звичайно, і в Україні, і в Польщі успішно побудують, тому що це пріоритет, але автостради — швидше за все, ні. У Варшаві вже не встигнуть відкрити другу лінію метро і навколишнє облаштування стадіону у Варшаві буде набагато скромніше, ніж планувалося раніше. А взагалі, я думаю, що в Україні підготовка проводиться набагато швидшим темпом завдяки адміністративному ресурсу, і не потрібно будувати заново всі стадіони, як в Польщі. Проте дороги в Україні — це катастрофа, навіть порівняно з найгіршими польськими дорогами».

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>