Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Лариса Артюгіна, Денис Іванов, Володимир Тихий і Наталя Ворожбит презентують альманах «Україна гудбай». (Фото Юрія САПОЖНІКОВА.)
Після «Мудаків», знятих два роки тому, продюсер Володимир Тихий та його кінопобратими вирішили дослідити тему еміграції. Причому не тієї, що вже відбулася, а тієї, яка зароджується в серцях і мріях українців. Загальновідомим є той факт, що бажаючих рвонути за кордон у нас — рекордна кількість. Отож роботи тут для кінематографістів буде чимало.
«Це вже тенденція: тема еміграції проходить червоною ниткою через кожен міжнародний кінофестиваль, — говорить один з ініціаторів проекту, директор компанії «Артхауз Трафік» Денис Іванов. — Але кінематографісти показують в основному життя емігрантів. Ми ж плануємо дослідити причини, які змушують людей залишати свою країну». Картини зніматимуть за тим же принципом, що й «Мудакiв»: мінімум грошей (або й узагалі без них), максимум енергії, самовіддачі й бажання зробити щось справді вартісне та цікаве. Актори, навіть відомі та заслужені, також працюватимуть безоплатно. Володимир Тихий переконаний, що нашим артистам, стомленим заробітчанством у серіалах, така практика буде цікавою і без гонорарів.
Сценаристи та режисери до цього проекту потрапляють шляхом відкритого відбору. Власне, теоретично там може опинитися кожен бажаючий, хто запропонує достойний сюжет про сьогодення. Головний експерт у відборі історій для «України гудбай» — відомий український драматург Наталя Ворожбит (між іншим, автор сценарію резонансного російського серіалу «Школа»). Першу картину, «Без ГМО», вже відзняли. Майданчиком для зйомок втав... крематорій. Як прокоментувала режисер цього фільму Лариса Артюгіна, «місце специфічне, але у процесі роботи звикаєш швидко».
Кінозйомки в цьому крематорії відбувалися вдруге. Сюди команда проекту потрапила, можна сказати, по знайомству. Виявляється, колись Тихий і директор крематорію разом відпочивали у Феодосії. І коли продюсер звернувся до нього з таким проханням — директор не лише впізнав Володимира, а ще й згадав, як вони разом грали в преферанс, а тому знімальну групу пустив без проблем. Інші фільми альманаху зніматимуть упродовж цього року, а прем’єру запланували на 2012–й.
Проект підтримала і Спілка кінематографістів України. Її голова Сергій Тримбач дуже сподівається на те, що завдяки цій картині в Україні з’явиться нове покоління режисерів. «Ефективними в історії кінематографа були ті періоди, коли з’являлися не поодинокі режисери, а покоління режисерів, — каже Сергій Васильович. — А те, що альманах зніматиметься без фінансування, — це нормальний процес. На прикладі «Мудаків» ми побачили, що гроші не головне, коли є ідея — буде й результат».
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>