Такий паперовий велосипед прикрасить будь–який інтер’єр. (Фото автора.)
Квіти й іграшки з по–ліетиленових мішечків, скриньки зі старих листівок та коробок із–під цукерок, декоративні панно із пластикового посуду та пляшок… Виявляється, увесь той непотріб, що ми кожного дня викидаємо до сміттєвого відра може стати матеріалом для творчості й бурхливої фантазії! Переконатися в цьому довелося на виставці дитячих робіт в Українському домі, що була створена за підсумками конкурсу «Діти за чисту енергію». Його вже третій рік поспіль проводить Національне агентство з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів. Цього разу в конкурсі взяло участь близько двох тисяч талановитих дітей з усієї України, які прислали до Києва свої малюнки, вірші та вироби з вторинних ресурсів.
«Ми отримали тисячі робіт, які не тільки майстерно зроблені, — каже голова НАЕР Микола Пашкевич. — Запропоновані дітьми ідеї цілком можуть бути цікавими навіть iз наукової точки зору. Приємно бачити, що у нас підростає молоде покоління, яке добре поінформоване в питаннях енергоефективності».
«Можу зазначити, що дуже часто розуміння сучасних проблем дітьми набагато глибше, ніж у дорослих, — додає перший секретар посольства Німеччини Фолькер Зассе. — У побуті постійно зростає рівень використання енергоресурсів. З одного боку, життя стає комфортнішим: у ньому з’являються телевізори, комп’ютери, побутова техніка, а з другого — електроенергія стає дедалі дорожчою і за неї доводиться більше платити. А нафта й газ ще й негативно впливають на довкілля. Саме тому питання використання альтернативних джерел енергії сьогодні дуже важливі». На думку пана Зассе, вирішувати ці проблеми слід починати саме з дітей, змалку привчаючи бережливо ставитися до навколишнього середовища та енергетичних ресурсів.
Лауреати конкурсу «Діти за чисту енергію» отримали грамоти та цінні призи (переможців визначали у трьох номінаціях (вірші, малюнки, вироби) у вікових категоріях 6—10 та 11—16 років). Ще 16 учасникам вручили заохочувальні призи. Загалом нагороди отримали майже півсотні школярів.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
