Молочно–овочевий суп. Традиційно кладемо в окріп подрібнену цибулину, терту морквину, цвітну капусту, спаржеву квасолю чи горошок (100 г). Можемо додати рис, гречану чи вівсяну крупу (50 г). У кінці доливаємо молоко — одну третину об’єму рідини. (До речі, цибуля, зварена у молоці, — це народний засіб боротьби із застудою). Коли все закипить, солимо і кладемо грудочку масла.
Сирна запіканка. До вершкового сиру (1 кг) додаємо 4—5 яєць, 1—1,5 склянки провареного рису (згодяться і залишки учорашньої каші), 1—2 столових ложки борошна, цукор — за смаком. Ретельно перемішуємо і випікаємо у духовці 30—40 хвилин. До цього базового рецепта можна додати родзинки або шматочки кураги чи свіжого яблука. Оригінально та корисно — додати потертий сирий гарбуз (200—300 г), що є найчистішим овочем, який ще й виводить з організму радіонукліди. Або моркву — тоді запіканку можна робити не солодкою, а солоною.
Рибне суфле. Для дитячого харчування краще купувати тушки скумбрії, тріски чи хеку і власноруч робити з них філе. Потім 400 г риби без кісток і шкури потрібно зварити у невеликій кількості води та двічі пропустити через м’ясорубку. Окремо готуємо густий молочний соус: підсушуємо на сухій сковорідці 2 чайні ложки борошна і розводимо його половиною склянки молока та проварюємо. Змішуємо рибу і соус. Додаємо жовток 1 яйця, присолюємо, перемішуємо, а потім поступово вводимо збитий білок. Викладаємо у змащену вершковим маслом жаростійку форму і запікаємо у духовці 15—20 хвилин.
Лосось, запечений зі шпинатом. Стейки лосося варимо 10—15 хвилин у підсоленій воді, знімаємо шкуру, поверх кладемо попередньо протушкований кілька хвилин шпинат та шматочки твердого сиру і запікаємо у духовці 10—15 хвилин.
Морквяні зрази з рисом. З розрахунку на шість 100–грамових «результатів» шинкуємо 5—6 морквин середнього розміру (кожна вагою 80—100 г) і тушкуємо їх у молоці (120 г). Коли овоч розм’якне, додаємо 6 чайних ложок манки (40 г) і варимо на слабкому вогні, помішуючи, ще п’ять хвилин. Коли маса охолоне, додаємо сире яйце, 2 чайні ложки цукру, щіпку солі і все ретельно перемішуємо. Далі готуємо начинку: відварюємо до готовності півсклянки рису, коли охолоне, змішуємо з подрібненими вареними яйцями (2—3 штуки) та зеленню петрушки. Потім із морквяно–манної маси формуємо плескачі, кладемо у середину начинку, з’єднуємо краї, паніруємо у сухарях і підсмажуємо на олії чи готуємо у пароварці.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
