Не забудьте заплатити дорожче!

02.02.2011
Не забудьте заплатити дорожче!

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Незважаючи на чудові економічні показники, які нам iз гордістю регулярно демонструє влада, та постійне зменшення інфляції, чим також пишаються чиновники, в Україні якимось дивом регулярно зростають ціни. Місяць, який учора розпочався, не став винятком. Перелік товарів та послуг, за які доведеться платити більше, доволі суттєвий. А причини для здорожчання — на перший і навіть на другий погляд — цілком об’єктивні.

 

Комуналка: дорожче й гірше

Вiдучора зросла вартість комунальних послуг для мешканців столиці за централізоване опалення і гаряче водопостачання. Так, опалення за наявності лічильників подорожчало на 28,9 відсотка, тоді як без лічильника — на 28,8%. Окрім цього, на 24,9% iз розрахунку на одну особу зріс тариф на гаряче водопостачання в гуртожитках. На 10,24 гривні або 24,9 відсотка на одну людину дорожчає гаряче водопостачання для приміщень, оснащених ваннами і душовими кабінами, а для приміщень з умивальниками, мийками і душами — на 25%.

Столична влада також наголошує, що зазначені розцінки дійсні, якщо населення оплачує комунальні послуги до 20 числа наступного розрахункового місяця. Якщо після, тарифи зро­стають додатково на 6,5% за опалення, на 4% — за гаряче водопостачання і на 5,7—5,8% за інше гаряче водозабезпечення.

Економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь назвав таке рішення невідворотним і таким, що затримувалося з політичних причин: зростання ціни газу восени зачепило й теплокомуненерго. Відповідно, їм потрібні кошти для власної діяльності. Про перспективу отримувати якісніші послуги за більші гроші, за словами Жолудя, можна й не мріяти. Якість буде такою ж, якщо не гіршою.

Продукти харчування: політичний аспект

У різних регіонах України почав дорожчати хліб. Пекарі пояснюють ситуацію низкою причин: відсутність поставок дешевого борошна від держави — внаслідок чого вони змушені купувати сировину за комерційною ціною, яка є вищою на 500 грн. за тонну. А також здорожчанням бензину, газу та зростанням зарплат у січні. Вартість хлібобулочних, яка у нашій країні має політичну вагу, перед виборами влада зазвичай тримає. Потім вони надолужують «втрачене». Нині — саме час для здорожчання.

Варто запастися соняшниковою олією. У світі цей продукт стрімко дорожчає, а Україна є головним світовим постачальником цього продукту. Отже, внутрішні ціни рано чи пізно наздоганятимуть світові. Подорожчання на 15—20 відсотків аналітики прогнозують уже найближчим часом.

Шанувальникам солодкого підсунула свиню... політична криза у далекій африканській країні Кот–д’Івуар. Якщо ви любите шоколад, але знати не знали географії, то тепер маєте всі шанси зрозуміти підступну залежність: країна, яку знали під романтичною назвою Берег Слонової Кiстки, є головним постачальником какао–бобів на світовий ринок. І поки два президенти визначають, хто з них є легітимнішим, експорт цього товару призупинено. Відтак, можна готуватися до здорожчання какао, шоколаду, кондитерських виробів на 10—20%.

Їжа не по кишені

Продукти харчування, які найбільше подорожчають у лютому:

— Соняшникова олія — 15—20%,

— Какао, шоколад — 10—20%

 

Зростуть також ціни на:

— Молокопродукти

— Овочі, фрукти

— Хліб, борошоно

— Крупи

 

Бензин: диверсифікація, котирування та змови

З 1 лютого Росія підняла експортне мито на нафту з 317,5 до 346,4 долара за тонну. Але, на щастя, на вартості українського пального цей крок, якщо й відіб’ється, то дуже нескоро. «Україна отримує бензин iз десяти країн Європи та СНД. Окрім того, «Укртатнафта» переробляє азербайджанську сировину. Російською нафтою займається лише завод «ТНК» у Лисичанську. Тож цей ринок нині є досить диверсифікованим, і російські викрутаси не надто сильно впливають на нього», — пояснив «УМ» директор консалтингової групи «А–95» Сергій Куюн.

Утiм на бензиновому ринку нині — тривожне передгрозове затишшя. Минулого тижня пальне здійснило різкий стрибок догори, а потім — після п’ятничної наради нафтотрейдерів iз першим віце–прем’єром Андрієм Клюєвим — несподівано завмерло: на позначці 9 гривень за літр. «Це був, звичайно, силовий метод, але ніхто не хоче загострення ситуації», — привідкрив завісу таємничості перед «УМ» Сергій Куюн. Проте, чи довго триватиме затишшя — не знають ні трейдери, ні навіть віце–прем’єр.

Причин подорожчання пального — кілька. З одного боку, на світовому ринку різко подорожчала нафта. Було зафіксовано навіть перехід «психологічної мітки» у 100 доларів за барель. В останні дні «чорне золото» трохи подешевшало, але результати позавчорашніх торгів — 97,4 долара — надмірного оптимізму не вселяють. «Зайвих» 50 копійок до вартості літра пального додало збільшення акцизу, який запровадили відповідно до норм нового Податкового кодексу. Ну і ще трейдерів підозрюють у змові, які підняли вартість бензину, закупленого ще за старих акцизів та суттєво нижчої вартості нафти на світовому ринку. Утiм Антимонопольний комітет, який почав розслідування напередодні Різдва і мав оприлюднити перші дані ще минулого тижня, поки що мовчить — і факт змови продовжує залишатися підозрою.

Трейдери продають пальне за 9 гривень, зціпивши зуби. І за найменшої підстави готові підняти ціну до 9,40—9,50. Власне кажучи, приблизно стільки має коштувати А–95 ближче до середини лютого. Якщо, наприклад, різко не подорожчає нафта. Або Мінпаливенерго не запровадить податок на імпортне пальне. У такому випадку експерти радять готуватися до 10,40 грн. за 95 і 9,30—9,50 — за дизель.

Увага — висока напруга!

Вітчизняна електроенергетика вже тривалий час успішно загниває. Ще кілька років тому вона була надійною, хоча й не надто прибутковою галуззю експорту — до країн Центральної та Східної Європи. Нині ж країна опинилася на межі імпорту електроенергії. Що найцікавіше — від Росії! Тож підняття тарифів — крок великою мірою вимушений. Адже населення сьогодні платить тільки четверту частину від вартості послуги. Натомість для підприємств, особливо великих, тарифи часто завищені на третину. Уряд, який традиційно лобіює інтереси великого капіталу, вирішив поступово ліквідувати цю чорну несправедливість.

Подорожчання на 30% для тих, хто споживає понад 150 квт./год електроенергії, не зачепить низку пільгових категорій громадян: мешканців негазифікованих населених пунктів, а також будинків, у яких немає централізованого теплопостачання, гуртожитків сімейного типу, багатодітних сімей тощо.

Скільки платитимемо за світло?

Міські мешканці, які користуються електроплитами, — 24,34 коп. за квт./год. —

Якщо вони перевищать місячний ліміт: 250 квт./год.

Мешканці міст, які мають газові плити, — 31,67 коп. за квт./год. — Якщо вони перевищать місячний ліміт 150 квт./год.

Сільські мешканці, якщо вони не використовують електроплити, платимуть 29,25 коп. за квт./год.

Прозора, але дорога

НКРЕ вперше у своїй історії переглянула й затвердила тарифи на водопостачання та водовідведення. Під регулювання потрапили 39 компаній в Україні — зростання тарифів становило від 0 до 15%. Остаточні тарифи мають встановити місцеві органи влади. Зокрема, НКРЕ підвищила тариф для «Київводоканалу» на водопостачання на 11%, на водовідведення — на 9,6% — до 1,09 грн. за кубометр.

Страховка дорожча за здоров’я

Восени минулого року дер­жава збільшила вартість полісу обов’язкового страхування автомобілів, так званого ОСАГО. Тренд догори, ймовірно, неабияк сподобався страховим компаніям, і вже до кінця минулого року вони вирішили підняти вартість страховок для українських туристів. Подорожчання сягнуло 10—30%. І на цьому процес не зупиняється: цьогоріч поліси подорожчають ще на десять відсотків.

Найбільше він торкнеться наших співвітчизників, які вирушають до США, Канади, Австралії, Японії — країн, де медичні послуги традиційно є дорогими. «Якою має бути ціна поліса, якщо день перебування в стаціонарі у них коштує від 800 до 1000 доларів, а найпростіша маніпуляція — близько 300 доларів?» — цитують в.о. начальника відділу туристичного страхування СК «ІНГО Україна» Агнесу Тарасенко.

Щоправда, суттєво вплинути на ціноутворення у цій сфері може курс валют: страхова премія за такими договорами зазвичай зафіксована у доларах або євро.

Інфляція добралася до церков

З початку нинішнього місяця готуються підняти тарифи на свої обряди та товари і церковні служителі. Причому одразу на третину! Причину пояснюють дуже просто: НКРЕ підняло тарифи на електроенергію для церковних громад рівно на 30 відсотків. Відтепер доведеться розкошелитися усім, хто захоче приєднатися до таїни хрещення, вінчання, відспівування. Зросте також ціна церковних книг, ікон, свічок.

«Гроші знецінюються, і це не наша провина. А в церквах, де багато світильників, витрати на електроенергію складають суттєву статтю витрат. Якщо піднімається ціна на електрику, витрати треба покривати в тій же пропорції, адже у нас немає друкарського верстата, як у держави. Наші доходи — це добровільні пожертвування парафіян і прибуток від продажу товарів і послуг», — цитують ЗМІ прес–секретаря Української православної церкви Київського патріархату Євстратія.

Утiм вартість проведення головних церковних обрядів у київських храмах може варіюватися у 10—15 разів — залежно від престижності святого місця серед віруючих. Відтак про подорожчання — особливо, якщо їх не афішують — більшість мирян можуть і не здогадуватися.

 

ПЕРЕКВАЛІФІКАЦІЯ

Льотчик високо літає...

Стрімке подорожчання головних видів товарів та послуг в Україні у декого викликає бажання негайно змінити вид діяльності. Дані Держкомстату допоможуть декому визначитися. Так, найвищі заробітні плати у нашій державі отримують працівники авіаційного транспорту — 6,7 тис. гривень щомісяця. На другому місці йдуть фінансисти — 4,6 тис. гривень. На почесному третьому місці — трударі водного транспорту: 2,9 тис. грн.

Найгірше у фінансовому плані почувають себе риболови та працівники рибного господарства. Вони заробляють всього 1,9 тис. гривень на місяць. Не балують зарплатами своїх підлеглих власники вітчизняних готелів та ресторанів — 1,4 тис. гривень. Ну і традиційно, мізер отримують лікарі та працівники соціальної допомоги — 1,6 тис. гривень.

Щоправда, ритм в українській економіці задає тіньовий сектор, який, за різними даними, займає від 40 до 80 відсотків окремих галузей. А цій сфері державні статисти своїх досліджень не проводять.