Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
За якісь кількадесят гривень в українських кінотеатрах можна побачити мало не сольний концерт Крістіни Агілери. (надане прес–службою B&H film distribution.)
Коли в житті не вистачає драйву і якравих кольорів, я вмикаю в плеєрі ритмічну музику і прямую в центр вечірнього міста по позитивнi емоції. Подібним чином діє героїня нового мюзиклу «Бурлеск», хоча її плани масштабніші — вона завойовує Лос Анджелес. Стрімко, агресивно і фактично без втрат. Звісно, у житті так не буває. Проте тим і привабливий «Бурлеск», який притягує оманою безпечного балаганного буття, — адже в житті так не буває.
Короткий синопсис картини оповідає: молода симпатична Елі (Крістіна Агілера) залишає забуте Богом містечко десь у штаті Айова, перед тим обчистивши шефову касу, й бере квиток в один кінець до Лос–Анджелеса. Вона мріє про сцену, тому кілька днів оббиває пороги місцевих клубів, поки не потрапляє в кабаре «Бурлеск Лаунж», де бачить виступ Тес (Шер), власниці клубу й пропагадистки концепції західноєвропейських вар’єте. Досить швидко цілеспрямована й амбітна Елі стає зіркою кабаре з перспективами співвласниці клубу.
Простенька сюжетна лінія є основою для багатих на видовищність танцювальних номерів. Корсети, стрази Сваровскі, панчохи в сіточку, пір’я, золото, шкіра, яскравий мейкап безперестанно змінюються в кадрі, створюючи враження, що ми на шоу «Танці з зірками» й Агілера тільки тому з’являється перед наші ясні очі, щоб вразити новим номером й отримати побільше балів, тобто грошей. Утім похвалитися великою касою фільм наразі не може — з бюджетом 55 мільйонiв доларів він на даний момент заробив трохи більше 63 мільйонів (прем’єра картини в Америці відбулася наприкінці листопада). Проте 29–річна Агілера показала себе непоганою актрисою — вона розкута, легка, приємна, хоча грати саму себе (як зізналася новоспечена актриса, героїня повторює її власний шлях), напевно, не так уже й важко. Значно насиченішим за характером i манерою подачі є персонаж Шер — після довгої паузи в кінематографі оскароносна вірменка (якій, варто пам’ятати, уже 64 роки) знову показує шик: вона приваблива, сексуальна, а пісня в її виконанні You Haven’t Seen The Last of Me отримала «Золотого глобуса» як краща оригінальна композиція до фільму.
Хоч–не–хоч, але як тільки ми потрапляємо в атмосферу «Бурлеск Лаунж», у серце закрадається ностальгія за фільмом «Кабаре» із незрівнянною Лайзою Мінеллі. Короткий номер міма у виконанні Алана Каммінга навіть на мить створює ілюзію, що ми там — у справжніх 1930–х, де за сценою — театр історії, а не дрібні сварки танцівниць. Утім «Бурлеск» і не претендує на лаври «Кабаре», що зірвав свого часу вiсiм «Оскарів». Було би навіть незайве забрати з американської картини дещо солодкаву лірику, яку автори розмістили як перебивки до музичних номерів. Тоді «Бурлеск» був би суцільним святом. Навіть якщо там і немає сьогоднішньої королеви цього оригінального жанру — Діти фон Тіз. А втім... вмикаю плеєр, а там — ритмічна музика із «Бурлеску».
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>