Багатовекторна дупа

24.12.2010

Протягом 2010 року нова влада здала позиції України з цілої низки зовнішньополітичних питань, вважають як українські, так і західні експерти. «Влада багато здала, не отримавши майже нічого взамін», — каже колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко. Підсумовуючи дипломатичний рік, він наголосив, що Україна опинилася у «вакуумі безпеки» через ухвалення Закону «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики». «Цей закон — набір гасел, єдина його мета — ствердити, що Україна не йде в НАТО, — каже Огризко. — Реально безпеку країни тепер ніхто не забезпечує».

На думку експерта, безпеку країни підривають необороноздатна армія, яку недостатньо фінансують, продовження антиконституційного перебування Чорноморського флоту Росії на території України, можливість російських спецслужб вільно працювати в нашій країні, відмова від запасів збагаченого урану «заради фотосесії з Обамою». До зовнішньополітичного негативу Володимир Огризко відносить і стрімкий «відкат» від свободи слова, який відбувається в Україні і вже спричинив хвилю негативної реакції у світі.

До позитивів експерти відносять подальшу роботу над угодою про асоціацію України з Європейським Союзом, зокрема над угодами про зону вільної торгівлі з ЄС та планом дії щодо заповадження безвізового режиму. «Це продовження лінії, яку вели Президент Ющенко та його команда», — зазначив Володимир Огризко. Проте, за словами екс–глави МЗС, утиски свободи слова й нестача реальних економічних реформ можуть поставити під питання підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Із цим погоджується й Ніко Ланге, керівник німецького Фонду Конрада Аденауера в Україні. «Асоціації не буде, якщо в країні є авторитарні тенденції», — наголошує він. Зовнішня політика Януковича незрозуміла для європейців і насторожує їх. «Українська влада думає, що євроінтеграція — це лише зовнішня політика, — каже пан Ланге. — Натомість багато чого треба зробити тут, в Україні».

Так звана «багатовекторність», яку впроваджує команда Президента Януковича, прагне до взаємовиключних речей. «Наприклад вступити до Митного союзу (з Росією, Білоруссю та Казахстаном. — Ред.) та одночасно створити зону вільної торгівлі з ЄС — неможливо. Але ми бачимо спроби поєднати ці речі, — констатує Ніко Ланге. — Вуді Ален якось сказав: не можна всидіти однією дупою на двох стільцях. Україна має визначитися з пріоритетами у своїй зовнішній політиці».

Володимир Огризко сподівається, що нещодавнє зневажливе висловлювання російського прем’єра Володимира Путіна, нібито Велику Вітчизняну війну можна було б виграти і без України, відкриє очі українській владі на реальне ставлення керівництва РФ до нашої держави та народу, попри всі поступки, на які пішла «регіональна» влада. «Підсумок цього року — треба задуматися, чи правильно ми обрали шлях. Головний вектор для нас — європейський», — вважає Огризко.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>