Віталій Докаленко: Розвиток каналів — це пошук нових форматів для своєї аудиторії

17.12.2010
Віталій Докаленко: Розвиток каналів — це пошук нових форматів для своєї аудиторії

Серед «малих» українських телеканалів «Сіті» помітно вирізняється: в ефірі кілька історично–пізнавальних проектів, новини з Людмилою Добровольською і «Неформат» з Олександром Єгоровим, кіно не для всіх, оригінальні версії найпопулярніших світових реаліті–шоу. Вдало підібране якісне наповнення ефіру «Каналу тvого міста» у результаті демонструє позитивну динаміку телеперегляду регіонального мовника, який на останньому «Телетріумфі» отримав чотири дипломи номінантів та три призові статуетки. («День Сіті» у номінації «щоденна інформаційна програма» став переможцем удруге поспіль).

Про перспективи розвитку «Сіті», який цьогоріч став частиною телегрупи «1+1», ми говоримо з його гендиректором Віталієм Докаленком. Співрозмовник одночасно є і керівником департаменту проектів власного виробництва всіх каналів групи «1+1», тому розмова, зрозуміло, вийшла за межі «Каналу тvого міста».

 

«Без «неформатних» проявів Київ буде неправдивий»

— Пане Віталію, чи немає у «Сіті» амбіцій перетворитися з регіонального на загальноукраїнського телемовника?

— Амбіція росту в каналу «Сіті» є завжди — це нормальна складова будь–якої компанії. Фактично сьогодні наш канал можуть дивитись у багатьох регіонах країни.

Щодо регіональних, місцевих каналів, я би говорив про контент, про аудиторію, на яку направлений канал, і чи використовує він особливу, регіональну тематику. Я впевнений, що наявність місцевих новин, інтерактивних програм, що будуть враховувати місцеву специфіку, — це і є ознакою регіонального (місцевого) мовлення. Переконаний, що у нас є багато глядачів, які хочуть мати саме такі програми, тому цю нішу ми обов’язково будемо використовувати і в майбутньому.

— В ефірі «Сіті» немало проектів, адресованих думаючому глядачеві: «Неформат», «Легенди Сіті», «Історії міста», «Кіно «не для всіх». Топ–менеджери більшості каналів переконують, що це контент, який не дає бажаних рейтингів, а отже, і прибутків. Чому канал «Сіті» не керується смаками невибагливої більшості глядачів?

— Ваше запитання — свідчення того, що ми на правильному шляху. Впевнений, що ви — серед вибагливого глядача, на якого концептуально спрямоване мовлення телеканалу «Сіті». У нашому слогані «Сіті — канал тvого міста», власне, сконцентрована головна мета: сформувати свою аудиторію, що не просто проживає у великих містах, а є «продвинутою». Це звичайно, не телевізійна термінологія, але я саме так би назвав цільову аудиторію «Сіті». Щодо рейтингів програм «Легенди Сіті», «Історії міста» — вони є досить пристойними. Звісно, нам би хотілося, аби програма «Неформат» мала вищі рейтинги, однак ми чітко знаємо, що вона має свою сталу аудиторію і досить чисельну. Окрім цього, телеканал покликаний віддзеркалювати картинку столичного міста, а без «неформатних» проявів — це буде неправдивий Київ. Глядач поступово звикає до того, що контент «Сіті» таки відрізняється, тут можна знайти щось «близьке за духом» для тих, хто потребує більшого, ніж «хліба та видовищ».

«Цінність будь–якого об’єднання — у самобутності окремих складових»

— Перед початком нинішнього сезону Олександр Ткаченко, гендиректор телегрупи «1+1», казав, що грошей вистачає на розвиток усіх її каналів. Чи «Сіті» дісталася частка коштів від загального бюджету групи, чи канал живе на власно зароблені?

— Олександр Ткаченко нікого не обманув: усі мовники групи каналів «1+1» мають затверджені бюджети на наступний рік.

— Після входження у медіа–групу «1+1» наскільки збережено самостійність керування каналом «Сіті»?

— Звичайно, існує загальна концепція розвитку всього холдингу «1+1», куди ввійшов телеканал «Сіті». Наразі триває удосконалення структури, оптимізація процесу виробництва та управління. Однак цінність будь–якого об’єднання у самобутності окремих складових. Перебуваючи в загальній системі, кожен канал скерований на виконання своїх завдань, реалізацію своїх концепцій. Саме у цій частині залишено повну самостійність, включаючи редакційну політику каналу.

— У нинішньому сезоні «Сіті» показує перший сезон проекту «Міняю жінку», «Кардіохірургів», які вже бачив глядач каналу «1+1». Чи будуть масштабні проекти власного виробництва, первинний показ яких буде саме на «Сіті»?

— Хочу уточнити: «Сіті» показує вже десятий сезон міжнародного формату «Обмін дружинами», більше того, від 26 грудня «Сіті» починає показ нового міжнародного проекту «Обмін батьками».

Насправді існують формати, які пройшли, так би мовити, апробацію на «Сіті», а потім знайшли своє втілення у проектах власного виробництва на інших, більш потужних каналах. Це правильно і логічно. Щодо про­ект «Кардіохірурги», який демонстрували на «1+1», а тепер стоїть у сітці мовлення «Сіті», його показ спрямований на іншу цільову аудиторію, яка практично не перетинається.

— Одні з найуспішніших ТБ–проектів нині — реаліті. На вашу думку, чому? І скільки може протриматись активний інтерес глядачів до цього жанру?

— За великим рахунком — це тенденція, причому не тільки українського телепростору, а й світового. Чому це відбувається? З одного боку, телеканали реагуючи на попит, почали робити якісні та різноманітні шоу, що викликають інтерес. З іншого — відбувається постійний пошук місця телебачення в житті людей. На якомусь етапі телебачення було насамперед інформаційним джерелом, на якомусь етапі воно стає центром розваг. Зрештою, це одні з основних функцій ТБ — інформувати та розважати. На мій погляд, сьогодні — на жаль, це факт — люди в телебаченні хочуть бачити дві головні речі: або можливість виходу своїх емоцій, або штучний замінник реальному життю. Чим більше такий замінник буде схожий на реальність, тим легше людям переключитись від життєвих проблем на телевізійне шоу — воно красиве, емоційне, там страждають і програють інші, а не вони самі. Окрім цього, такі проекти дають можливість людям подивитись на себе з іншого боку.

Активний інтерес жанр реаліті буде тримати доти, доки канали зможуть народжувати нові формати, а люди, відключаючись від реального сьогодення, будуть щукати «тиху гавань» перед екраном телевізорів.

Майбутнє — за нішевістю та новими ідеями

— Скептики пророкують, що скоро більшість каналів відмовиться від талант–шоу. Чи хоч один проект такого формату робитиме група «1+1» на наступний сезон?

— Це говорять не скептики, а реалісти. Абсолютно безперспективно, якщо всі канали будуть робити однотипні талант–шоу або «щось робимо з зірками». Так само неправильно, якщо всі в один момент перестануть це робити. Розвиток каналів — це пошук нових форматів для своєї аудиторії. Я впевнений, що розвиток сучасного телебачення пов’язаний зі спеціалізацією каналів, тобто створенням нішевих каналів та постійним пошуком нових ідей.

Щодо планів групи каналів «1+1» щодо розважальних проектів: однозначно, глядачів чекають цікаві проекти власного виробництва, зокрема з новими авторськими форматами.

— За Вашими прогнозами, яким вітчизняне телебачення буде наступного року?

— Хотілось би, щоб у наступному році було ще більше яскравих проектів власного виробництва. Дуже велике значення матиме загальна соціально–економічна ситуація в країні, оскільки емоційний рівень глядача, з одного боку, та платоспроможність рекламодавців, з іншого боку, фактично формують попит та можливість надати пропозицію. Взагалі, рік для телебачення — це не такий уже і великий термін, коли може принципово змiнитись його обличчя. Ну, а лідером, безумовно, стане наша телевізійна группа «1+1».

 

ДОСЬЄ «УМ»

Віталій Докаленко, 44 роки, киянин. Закінчив факультет журналістики Національного університету імені Тараса Шевченка.

Працював механіком з експлуатації телевізійного устаткування на Держтелерадіо. Організатор створення першої комерційної продакшн–студії «Майстер–відео» (1988 р.) Автор перших вітчизняних відеокліпів українських музикантів (1995 р.). Режисер програми Олександра Ткаченка «Обличчя світу», телекомпанія «Нова мова» (1998 р.).

З 1999 р. — головний режисер Нового каналу. 2003—2005 рр. — голова наглядової ради телеканалу «Тоніс». 2005—2008 рр. — президент Національної телерадіокомпанії України. Останніх півтора року очолює телеканал «Сіті». З літа нинішнього року — керівник департаменту проектів власного виробництва групи каналів «1+1».

  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>