Представник так званої «харківської школи» літераторів у рейтингу Бі–Бі–Сі перемагає вже вдруге: у 2006–му книгою року став його «Капітал», нині ж, у 2010–му, — «Ворошиловград», який обійшов «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко, «Груші в тісті» Юрія Винничука й «Століття Якова» Володимира Лиса. Крім почесного звання автора року, лауреат отримує матеріальне заохочення в еквіваленті 1000 фунтів стерлінгів. Премію вручали минулої п’ятниці в стінах Національного університету «Києво–Могилянська Академія». Оскільки Сергій Жадан на той час був відсутній, премію за нього отримав директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький.

Говорити про кохання з театральної сцени, мабуть, складніше, ніж про будь–що інше. Бо це лише на перший погляд усе зрозуміло: береш твір, «витискаєш» із нього важливу для тебе суть, множиш її на власний досвід, досвід акторів, попередників, мислителів, літераторів, психологів... Незважаючи на простоту цієї аксіоми, вкотре доводити її візьметься не кожен. Оскільки цей процес у контексті театру перед­бачає, що автор не піде шляхом переповідання раніше сказаного, а винайде власний механізм (тактику, прийом...) доведення.

Свій півстолітній ювілей — щодо Меншикова ця цифра звучить дещо фантастично — актор відсвяткував ще 8 листопада в Москві (на честь ювіляра у «Лужниках» зіграли футбольний матч, а «фуршетна» частина свята пройшла у банкетному залі ГУМу). Але, поміркувавши над датою та ситуацією, актор вирішив не обмежуватися одним днем і затіяв ювілейне міні–турне свого «Театрального товариства 814», маршрут якого проліг і через Київ(17–18 грудня).