Новина про те, що Богдан Ступка йде з посади президента Київського міжнародного кінофестивалю, стала справжньою несподіванкою. Адже ще два роки тому, коли КМКФ робив свої перші кроки, Богдан Сильвестрович запевняв, що організувати міжнародний кінофорум у Києві було мрією всього його життя. Виявилося, що мрія ця недовговічна, всього на два роки, протягом яких КМКФ не зміг перетворитися на резонансний огляд кінофільмів, проте став помітною світською подією, яку відвідали такі значні постаті світового кінематографа, як Отар Іоселіані, Пітер Грінуей, Кшиштоф Зануссі, Едріан Броуді, Вадим Перельман, Каспер Ван Дієн, Армен Джигарханян, Станіслав Говорухін, Віра Глаголєва. І саме Богдан Ступка був тим весільним генералом, завдяки якому організатори фестивалю могли заманити в Київ світових знаменитостей.
Тепер Ступка збирається організувати власне дітище. Але що це буде — наразі тримається у строгому секреті. Єдине, що відомо, — це буде міжнародний проект: «Йду, тому що створюю свій міжнародний проект, який вимагатиме від мене багато креативних та організаційних зусиль, — повідомив Ступка в коментарі «УМ». — Не хочу зараз плескати язиком. Ми — певна група людей — тільки почали працювати, треба ще визначитися, окреслити плани. Думаю, що презентація цього проекту, можливо, відбудеться до Нового року, якщо ні, то після. А запустити його ми хочемо у вересні».
Відразу із відходом Ступки від роботи КМКФ у фестивалю почався період реорганізації. «Цьогоріч ми змінюємо формат фестивалю: формуємо художню раду, до якої входитимуть відомі кінорежисери, кіноактори, кінопродюсери, композитори, критики з України й не тільки, й буде новий президент», — повідомила «УМ» Альона Яворська, спеціаліст із корпоративних комунікацій КМКФ. З фестивалем також більше не співпрацює Ірина Гордійчук, яка два роки поспіль була програмним директором. В оргкомітеті не виключають, що вона співпрацюватиме зі Ступкою. Можливо, КМКФ також втратить і патронат Президента України, який він отримав завдяки зв’язкам Богдана Сильвестровича з Віктором Януковичем.
Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Монумент втратив статус памʼятки історії і тепер його можна демонтувати. >>
Пункт закону про медіа, який посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм набере чинності 17 липня. Він допускатиме іноземні мови на телебаченні лише у вигляді окремих слів чи виразів. >>
У Львові завершився архітектурний конкурс на проєкт меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вулиці Іллі Мечникова. Переможцями стала команда архітекторів з Хмельницького — Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. Конкурс тривав три місяці. >>
Нарешті у кінотеатрах з 9 травня можна подивитися художній фільм «Будинок «Слово». >>
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
У Черкаському обласному музеї «Кобзаря» тамтешня колекція мистецької шевченкіани збагатилася ще однією картиною — портретом Тараса Шевченка. >>
