Заглавне визначення — Марії Матіос. Прочитати його можна не лише у «Кулінарних фіглях», а й у блозі одного з кулінарних співтовариств. Дописувачка, як потім з’ясувалося, Світлана Бідношея не привласнює собі чужої слави: дослівно цитує рецепт торту «Дамські пальчики» з ліричною преамбулою письменниці, яка в цьому конкретному випадку застерігає від кулінарних імпровізацій. Бо тоді «вийдуть не пальчики, а тещин язик». Отже, «Дамські пальчики». Наливаємо у каструлю 1,5 склянки води. Додаємо 150 грамів масла. Коли маса закипає, додаємо 1,5 склянки муки, добре розмішуємо і знімаємо з вогню. Чекаємо, поки вистигне. Тоді поступово вбиваємо шестеро яєць. Через кулінарний шприц або дірочку в поліетиленовому мішечкові на холодне деко, змащене смальцем, витискаємо тісто довжиною із мізинець чи вказівний палець і печемо в не дуже гарячій духовці.
Окремо робимо крем. Сметану (три–чотири склянки) змішуємо із двома склянками цукрової пудри. На середину тортівниці ставимо пляшку шампанського, знизу на третину обгорнуту фольгою, а навколо пляшки робимо гірку з пальчиків, обкачаних у кремі. Зверху крем іще можна посипати білою кокосовою стружкою.
— Готувати я люблю і часто радую своїх домашніх новими стравами, рецепти яких знаходжу в інтернеті, — розповідає «УМ» Світлана Бідношея, учитель початкових класів, що працює у столичній Святошинській гімназії. — Якось із колегою зайшла мова про Марію Матіос та її творчість — до цього я читала «Солодку Дарусю» — і колега запропонувала почитати «Кулінарні фіглі». Книгу, написану в художньо–кулінарному жанрі живою українською мовою, смачно пронизаною діалектами, які анітрохи не заважають розумінню змісту, приправлену справжніми перлами народної мудрості і неймовірними життєвими історіями, я прочитала швидко і відразу закортіло випробувати якщо не всі, то більшість рецептів. Першим випікала торт «Дамські пальчики». Він вийшов надзвичайно ніжним та смачним і був з’їдений за рекордно короткий час. Тепер 11–річний син Антон просить, щоб я пекла його на всі свята, та й просто так.
Улітку випробувала «Знак оклику» і «Пікантні сині» — рецепти консервування баклажанів, які сподобалися усім, хто їх пробував. Я особисто в захваті від «Знаку оклику»: поки не з’їм усі , ні до чого іншого не торкнуся за столом. Сестра, коли заходить у гості, теж найперше запитує : «Баклажани є?»
Скоро Новий рік, і, думаю, ще пару–трійку рецептів із «Кулінарних фіглів», які я відсканувала, знову випробую, — резюмує Світлана. — Хочеться скуштувати свинячі реберця і «Гердан».
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
