Із мітлою проти негоди

02.12.2010

Минулорічну зиму кияни запам’ятають надовго. Таку кількість неприбраного снігу, переламаних рук і ніг, травмованих мешканців через бурульки та повну бездіяльність комунальних служб забути важко. Експерти таку ситуацію пояснюють так: «молода команда» Черновецького на прибиранні доріг просто зекономила.

Минув рік. Змінилася влада, і знову прийшла негода зі снігом та морозом. Як зимуватиме столиця цьогоріч, коли «віжки» опинилися в руках ставленика «регіоналів» Попова, і чи стане менше переломів і криги, намагався з’ясувати кореспондент «УМ».

 

Новинки сезону — премії та «електродвірники»

На початку цього місяця, ще до похолодання і першого снігу, Олександр Попов разом із директором КК «Київавтодор» Георгієм Глінським пафосно презентував зразки нової снігоприбиральної техніки. Під час зустрічі з журналістами голова міськадміністрації зазначив, що на придбання снігоочисних агрегатів із міського бюджету виділено понад 47 мільйонів гривень. Також Попов із радістю повідомив про новинку сезону, яка має кардинально змінити принципи прибирання тротуарів: «Значна частина роботи, яку раніше виконували двірники, цієї зими виконуватиметься механізовано. Це не тільки зручно й оперативно, а й, певною мірою, полегшить працю двірників». Голова адміністрації також повідомив, що 20 числа прибуде спецтехніка з Болгарії, яку протестують у Києві й у разі позитивних результатів закуплять.

Після появи першого снігу в столиці «УМ» вирішила поцікавитися в КМДА про те, як себе зарекомендувала «механізована заміна двірників» і техніка з Болгарії (і чи прийшла вона взагалі?). Щоправда, відповідь на наш офіційний запит ще й досі розглядають.

Директор корпорації Георгій Глінський у короткій розмові з «УМ» запевнив, що з болгарською технікою все чудово: «До прибирання снігу на дорогах та вулицях міста залучено 300 одиниць снігоприбиральної техніки та 5750 працівників. По–дурному техніку не виводитимемо, треба буде менше — працюватиме 230—250. Усі райони охопили, скарг не було, всіх задовольнили. Зима покаже, як воно далі буде».

Олександр Попов, у свою чергу, запевняє, що до початку зими в Києві усе готове. Причому божиться, що торішні зимові проблеми з масовими переламаними руками–ногами не повторяться, адже, мовляв, у столиці буде змінено систему організації роботи з ліквідації наслідків негоди: «Ми плануємо, щоб жоден квадратний метр території в Києві не був без господаря, а був закріплений за тими або іншими комунальними підприємствами чи іншими підприємствами, які відповідатимуть за те, щоб своєчасно прибирати або здійснювати благоустрій». Дороги, щоправда, як і раніше, посипатимуть сіллю та піском — на більш якісні «запобіжники» ожеледиці грошей не вистачає.

Посилять і відповідальність за неприбрані дороги, запевняють у КМДА. А для двірників навіть передбачають створити преміальний фонд — за активне прибирання працівникам ЖЕКів виплачуватимуть додаткову грошову винагороду. А ще столична влада мріє (але це вже у наступному бюджетному роцi) придбати хоч б одну снігоплавильну машину, щоб випробувати, як вона працюватиме.

«Косметичне» прибирання

Одначе народний депутат Володимир Бондаренко, який свого часу очолював один із районів столиці, не поділяє оптимізму столичних чиновників. «У Києві, на жаль, до цього часу діє абсолютно безглузда структура розподілу територій прибирання, — зазначає пан Бондаренко. — Зокрема, на території житлово–експлуатаційних контор розподілені ділянки між двірниками. При тому, якщо скласти «мозаїку» ділянок докупи, виявиться багато «дірок», які ніким не закриті. А щодо доріг — жодної структури, яка має відповідати за їхній стан у Києві, окрім КМДА, немає».

Голова громадської організації «Комітет прямої дії» Дмитро Гнап вважає, що на особливі зміни цієї зими, у порівнянні з попередньою, киянам очікувати не варто. На думку пана Гнапа, дороги прибиратимуться щонайбільше так, як при керуванні мера Олександра Омельченка: мовляв, косметичний «марафет» наводитимуть, а капітального якісного оновлення не відбуватиметься. «Прибирання доріг буде якіснішим, ніж це було при Чорновецькому, бо ж тоді взагалі нічого не робилося.  Але радикально ситуація не зміниться, — каже пан Дмитро. — На вулицях буде працювати прибиральна техніка, двірники вийдуть, але цього замало, щоб київські дороги виглядали, хоча б як у Кракові, Ризі чи навіть Москві». Дмитро Гнап переконує: нині Київ — наче аварійна квартира. Але замість капітального ремонту — заміни сантехніки, нових шпалер — Попов пропонує хіба що вологе прибирання.

Слова Гнапа уже зараз можна підтвердити конкретним прикладом. Двірник із Дніпровського району, яка відмовилася називати своє прізвище, розказала «УМ», що підготовка до цієї зими мало чим відрізняється від минулорічної. «На 20 дворів завезли півкузова піску, і про поповнення запасів не йдеться. Цього, звичайно ж, не вистачить! До того ж пісок привезли вологий, за ніч замерз, і як із ним працювати далі — не зрозуміло».

Утiм можна тішитися хоча б із того, що снігоочисну техніку кияни таки бачили в багатьох місцях столиці (про що свідчить iнтернет–опитування УМ») — поблизу метро «Політехнічний інститут», на вулиці Вишгородській, Щорса, площі Перемоги, поблизу Поштової площі, на проспекті Ватутіна. Двірники теж вийшли на вулиці боротися з негодою. А от їхніх розрекламованих «механізованих замінників» ще ніхто не бачив.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>