Афганський слід і російська присутність

У Лісабоні вчора стартував довгоочікуваний саміт НАТО. Як повідомляє Бі–Бі–Сi, у дводенному «з’їзді» візьмуть участь не лише лідери 28 держав–учасниць Північноатлантичного Альянсу, а й запрошені глави ще понад 30 країн світу. Нинішній саміт вважається одним із найважливіших у 61–річній історії НАТО, оскільки його учасники мають випрацювати нову стратегічну концепцію розвитку Альянсу, а також оборонних засобів, які відповідають загрозам найближчих 10 років. Не менш важливими питаннями є визначення термінів виведення військ НАТО з Афганістану та перспективи системи протиракетної оборони (ПРО).

Ще до початку саміту було відомо, що військову операцію в Афганістані планується завершити до 2014 року. Оглядачі прогнозують, що у своєму сьогоднішньому виступі президент Афганістану Хамід Карзай висловить побажання, аби до кінця 2014–го НАТО передало контроль над країною афганському уряду. Речник Пентагону Джефф Моррелл зазначив: такий крайній термін є «бажаною метою», але це не означає, що до того часу всі коаліційні сили залишать Афганістан. Наразі в країні дислоковано близько 120 тисяч військовослужбовців міжнародних сил під командуванням НАТО. Сьогодні в рамках Лісабонського саміту президент США Барак Обама матиме окрему зустріч із Карзаєм.

Окрім того, глава Білого дому зустрінеться з президентом Грузії Михаїлом Саакашвілі. Це рандеву має відбутися ніби на противагу зустрічі з президентом Росії Дмитром Медведєвим, який присутній на саміті НАТО вперше після військової агресії Росії щодо Грузії у серпні 2008 року. Заздалегідь відомо, що Росія відхилить пропозицію Альянсу про створення спільної системи протиракетної оборони, але це не зашкодить значному потеплінню відносин Москви з НАТО. На покращенні взаємин із Кремлем наполягають усупереч інтервенції Росії до Грузії та тому, що Москва надалі вважає НАТО своїм головним ворогом, головні «русофіли» Альянсу. В тому числі Генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, Барак Обама, президент Франції Ніколя Саркозі, канцлер ФРН Ангела Меркель та прем’єр–міністр Італії Сильвіо Берлусконі. І рада Росія—НАТО, яка відбудеться у рамках саміту, за прогнозами аналітиків, дасть «свіжий старт» у відносинах двох сторін.

Протилежної позиції дотримується «друга ліга» НАТО — країни колишнього Варшавського договору. Державам Східної та Центральної Європи не подобається, що «старий Захід» робить Росію більш впливовою всередині Альянсу, ніж нових дійсних членів. Напередодні Лісабонського саміту президент Польщі Броніслав Коморовський у спеціальному інтерв’ю «Газеті виборчій» заявив: «Відносини НАТО з Росією не можуть розвиватися за рахунок інтересів безпеки інших країн Східної Європи. Адже гарантії оборони та безпеки рівною мірою стосуються всіх членів НАТО, і при цьому не можна не враховувати особливості геополітичного розташування. Бо якщо у країн із західної частини нашого континенту вони одні, то в такої прикордонної (з не–членами НАТО. — Ред.) держави, як Польща, — зовсім інші».