Початок кінця

«Гаррі Поттер і смертельні реліквії» — звісно, довгоочікуваний фільм, проте для прокатників та кінотеатрів не визначніший за будь–який інший блокбастер. Тому столичні кінотеатри вже визначилися із терміном його прокату — від трьох з половиною до чотирьох тижнів. «Це стандартний термін для блокбастера», — кажуть у кінотеатрі «Київ». А от в іншому київському кінотеатрі — «Україні» — робитимуть із сьогоднішньої прем’єри «Поттера» подію: після сеансу, квитки на який коштують 60—80 грн., буде вечірка із місцевими селебрітіз.

Точно як у книзі

Раніше фанати книги Джоан Ролінг критикували режисерів та продюсерів кіноверсії за те, що вони мало уваги приділяють хай і не ефектним, проте важливим сценам — наприклад, діалогам чи шкільним перипетіям. Але якщо вірити коментарям продюсерів, в останніх частинах буде надолужено ці прогалини. «У попередніх книгах ми завжди намагалися слідкувати за пригодами Гаррі, що дозволяло не загострювати увагу на сценах, нехай навіть вони здавалися дуже цікавими при читанні, але які були не обов’язковими для збереження сюжетної лінії. У сьомій книзі все інакше — там розставляються всі крапки над «і», — каже продюсер Девід Баррон. Режисер Девід Йетс також обіцяє нам точно відтворену по книзі Ролінг атмосферу: головні герої майже весь час перебувають за стінами Гогвортса, магічної школи, що стала вже рідною завдяки попереднім шести фільмам: «Фактично, це перший фільм, де глядач не побачить школу чарівників та магів».

Український переклад «Гаррі Поттера і смертельних реліквій», як і книга Ролінг, вийшов у 2007 році. Тому незайвим буде освіжити сюжет фінальної книги, де маги змагаються із темними силами Волдеморта, щоб не допустити його панування, зокрема й у світі людей. Звісно, головною дієвою силою проти чаклуна буде Гаррі Поттер, а метод боротьби — знищення горокраксів, магічних предметів, які сприяють безсмертю Волдеморта. Покровитель Гаррі, Рона та Герміони — професор Дамблдор — помер, проте залишив їм дари, що згодом допоможуть у боротьбі. Тим часом прибічники Темного Лорда, смертежери, встановлюють контроль над Міністерством магії та Гогвортсом, переслідуючи всіх, хто їм опонує (до речі, це вам нічого не нагадує?). Але головним завданням Волдеморта залишається зловити Гаррі Поттера живим. Що відбуватиметься далі — стане відомо 15 липня, коли друга частина «Смертельних реліквій» вийде в прокат.

Незважаючи на те, що зйомки останньої частини «Поттера» закінчилися у червні 2010 року (а почалися у лютому 2009–го), трійці головних акторів ще доведеться перезнятися у кількох епізодах — зйомки призначені на грудень.

За лаштунками

Спочатку планувалося, що перша частина «Смертельних реліквій» вийде у популярному нині 3D–форматі. Але в останній момент на Warner Brothers передумали, мотивуючи, що це надто складний проект, який потребує більше часу й зусиль для якісної 3D–адаптації, а часу на це немає: глядач зачекався на фільм.

Але все ж для відтворення магічного світу команда вдалася до різних ноу–хау. Наприклад, щоб зафіксувати сім образів Поттера одночасно, режисер Девід Йетс, супервайзер спеціальних ефектів Тім Бьорк і оператор–постановник Едуардо Серра використовували спеціальну апаратуру з контролю за рухом: на це пішло близько трьох днів і 100 дублів. Створення ельфів (Доббі та Кікімера) передбачало поєднання візуальних ефектів та гри акторів: спочатку знімали акторів, потім переносили створених ними персонажів на цифрових героїв. А щоб «роздути» обличчя Гаррі Поттера в одній зі сцен переслідування, гримери використовували силікон.

Коли Деніел Редкліфф (Гаррі), Рупперт Грінт (Рон) та Емма Уотсон починали зніматися у «серіалі», вони були ще зовсім дітьми. Тепер їм уже по 20, і крім «Поттера», актори мають й інші образи та роботу. Наприклад, Деніел Редкліфф так наполегливо намагається відмежуватися від образу хлопчика–чарівника, що бере участь у часом епатажних постановках. На початку «Смертельних реліквій» Девід Йетс віддав належне його театральному таланту. У сцені, коли Гаррі та його друзі тікають із весілля старшого брата Рона і з’являються на залюдненому Piccadilly Circus, вони зупиняються у кафе, на стіні якого можна помітити плакат вистави, у якій грав Деніел Редкліфф.