Листопадовий «ідіотизм»

Остання декада листопада обіцяє театралам дві цікаві події. Шанувальникам опереточних постановок із серіальними зірками в головних ролях можна не турбуватися — це точно не їхній формат. А от тим, хто любить вишукані театральні шаради, коли треба максимально мобілізуватися, аби не пропустити якийсь важливий режисерський посил, варто звернути увагу на такі моменти в афіші: 24 листопада у Міжнародному центрі культури і мистецтв «Жовтневий палац» відбудеться українська прем’єра спектаклю Андрія Жолдака «Життя з iдіотом», 26 та 27 листопада театр Meno Fortas показуватиме «Ідіота» Еймунтаса Някрошюса. Незважаючи на схожість у назвах цих двох вистав, першоджерела вони мають різні. Някрошюс свого «Ідіота» ставив за Достоєвським, Жолдака на виставу, яка була випущена в Національному театрі Раду Станка (Румунія), надихнуло однойменне оповідання російського письменника Віктора Єрофєєва.

«Я з тих режисерів, що видозмінюють матеріал так, як це необхідно сьогодні моєму серцю, — визнає Жолдак. — Гадаю, все, що ми робимо, важливо пропускати крізь себе. Форма — це друге питання. Хоча мене дехто й узиває формалістом, це неправда. Коли ми робили цей проект, я тримав у голові «Ідіота» Достоєвського, князя Мишкіна. Коли раптом ми попали крізь Достоєвського до Єрофєєва, я усунув політику і зробив «Ідіота» дуже наближеним до князя Мишкіна, але в сьогоденні. Відбулася така телепортація...»

Єрофєєву ж до телепортацій свого твору в інші мистецьку форму не звикати. Двадцять років тому за оповіданням «Життя з ідіотом» композитор Альфред Шнітке написав оперу, яку в 1992 році в Амстердамі поставили Мстислав Ростропович та Борис Покровський. А за рік, у 1993–му, режисер Олександр Рогожкін зняв фільм «Життя з ідіотом». Про театральну версію свого твору Єрофєєв відгукується досить позитивно: «Побачивши «Життя з ідіотом» у постановці Андрія Жолдака, я подумав: та це ж відмінна режисерська робота! Він не дупами вирішив здивувати глядача, а своїми стратегічними режисерськими рішеннями...» Відсутність голих дуп, звісно ж, не означає, що Жолдак розгорне перед нами пастельне полотно, запрудить сцену метеликами і включить фонограму пташиних співів... У людини, яка вважає, що «театр повинен бути вовком, а не кастрованим котом», як би це сказати толерантніше, зовсім інший творчий почерк. А якщо зважити на тональність і тематику оповідання Єрофєєва, яке можна назвати справжнім трилером, то замість пастелей краще одразу налаштовуватися на треш...

Жолдак у цьому проекті, реалізованому в рамках офіційної програми «Сибіу — культурна столиця Європи–2007», не лише автор інсценізації та режисер–постановник, а й автор сценографії (у співавторстві з болгарською художницею Тітою Дімовою). У виставі звучить музика «Рамштайн», Земфіри і вальс Євґена Доґи.

Представляти цю виставу до Києва разом з акторами румунського театру приїдуть Андрій Жолдак і Віктор Єрофєєв. Метри театру і прози планують провести два майстер–класи для всіх охочих: Жолдак — «Робота режисера з актором у сучасному театрі» (23 листопада, культурно–освітній центр «Майстер Клас», початок о 14:00). Наступного дня за цією самою адресою секретами свого підходу до творчості ділитиметься Віктор Єрофєєв (початок — о 12:00).