Ольга Крюкова: пiсня на плацу

14.05.2004
Ольга Крюкова: пiсня на плацу

      Сенсаційний гастрольний тур співачки Ольги Крюкової до Лівану, що тривав майже тиждень,  завершився благополучно, без усіляких форс-мажорів, заплановані двогодинні концерти пройшли «на-ура!» від першої до останньої ноти. Всі втішені таким приємним сюрпризом, а надто — українські миротворці, служити яким у далекій країні залишилося всього лише два місяці.

      Ольга Крюкова зізналася, що спершу планувалися виступи в Іраку, але у зв'язку  iз загостренням ситуації у цій країні гастролі заборонили. Але враження від поїздки до Лівану перевершили всі сподівання. «Люди скучили не лише за гарними піснями, а й за нормальним людським спілкуванням, — каже Ольга. —  Дуже сподіваюся на те, що всі наші військовики повернуться додому живими і здоровими. І якщо мої концерти підтримали їх, якщо вони насправді відчули домашнє тепло  — я справді дуже щаслива».

      Програма Крюкової складалася з пісень п'ятьма мовами, а спеціально до цієї поїздки  Ольга вивчила ще й композицію арабською.

      Українські сапери з нетерпінням чекали на зустріч з естрадною співачкою. Спеціально для її виступу було збудовано сцену, яку прикрасили гірляндами ліхтариків. Навіть подбали про гримерну, яку замінив звичайний вагончик, де дбайливо розмістили величезне дзеркало. Плац, на якому солдати та офіцери ще декілька годин тому показували свій вишкіл, перетворився на величезну концертну залу під відкритим небом.

      Під час концерту в укрбаті організаторами акції у подарунок українським саперам було передано 3 комплекти кевларового захисного спорядження виробництва Ірпінського науково-виробничого підприємства «Темп-3000». До тимчасових сил ООН з підтримання миру в Лівані входять 5 іноземних контингентів із Франції, Італії, Польщі, Індії та Гани, i солдати з усiх країн були  присутнi на концерті Ольги Крюкової. Ольга співала не тільки українською, а й французькою, англійською, польською мовами.

      На концерті  побували також  Надзвичайний та Повноважний Посол України в Ліванській Республіці пан Валерій Рилач iз дружиною, командувач UNIFIL пан генерал-майор  Пілігріні з дружиною та інші високі гості. Державний центр соціальних служб для молоді Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді організував через свої регіональні центри по всій Україні збір серед дітей та молоді листів та малюнків, які були передані українським миротворцям під час благодійної акції  в Лівані.

      Під час гастрольного туру  української співачки з великим успіхом у містах Бейрут, Тріполі та Тір пройшли концерти для випускників радянських вузів — громадян Лівану. Ольга Крюкова була нагороджена медаллю ООН за підтримку миру, яку їй вручив командувач силами UNIFIL  пан Пілігріні.

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>