Лише досвід — і жодної зброї

06.11.2010

Днями міністр оборони України Михайло Єжель відвідав Грузію і зустрівся зі своїм колегою Бачаном Ахалая. Це перша українсько–грузинська зустріч такого високого рівня у військовій сфері після зміни влади в Україні. І хоч вона відбувалася на тлі знов роздутого в Києві скандалу щодо продажу української зброї Грузії перед російсько–грузинською війною 2008 року, міністри спілкувалися дружньо і стримано. Однак про можливість дальших закупівель Грузією української зброї не говорили, лише про реформи і співпрацю. Бачан Ахалая дипломатично ухилився від питання про торгівлю зброєю: «Про якісь окремо взяті суми важко говорити у цьому форматі. Можу лише сказати, що в нас прекрасні перспективи відносин. Ми обмінюємося досвідом iз низки напрямів, обговорюємо реформи у військовій сфері, співпрацю у сфері військової освіти».

Із озвучених домовленостей міністрів — українські військові і далі тренуватимуться на базі спеціалізованого навчального центру Збройних сил Грузії. Натомість, грузини зацікавилися досвідом української миротворчої діяльності. Михайло Єжель запросив грузинських фахівців відвідати Україну і ознайомитися з виробничими потужностями і можливостями ремонтних підприємств Міноборони України. «Ми обговорили питання, які представляють взаємний інтерес. Це питання, пов’язані з реформуванням збройних сил обох країн та їх оптимізації, питання участі у спільних військових навчаннях та багато іншого», — підсумував Михайло Єжель. Бачан Ахалая показав Михайлові Єжелю кілька грузинських військових баз, а за підсумками переговорів керівники департаментів міжнародного співробітництва військових відомств обох країн підписали План співробітництва між міністерствами оборони України і Грузії на 2011 рік. Наостанок український міністр удостоївся аудієнції президента Грузії Михаїла Саакашвілі. Михайло Єжель обговорив iз президентом Грузії питання співробітництва між міністерствами оборони двох країн та перспективи його активізації. Михаїл Саакашвілі, у свою чергу, поінформував Михайла Єжеля про перспективи розвитку грузинської держави та її оборонної складової, передає прес–служба Міноборони України.

  • У бiй проти москалiв... веде Суворов?

    Частини та з’єднання Збройних сил України досі не мають назв і символів, пов’язаних з українською історією та її національними й військово-історичними традиціями. >>

  • «Викликаємо вогонь на себе!»

    Смерть, яка могла стати його смертю, Володимир Муляр тепер бачить часто — запис відеосюжету горезвісного російського каналу «Анна ньюс» він скачав собі у смартфон як пам’ять про пекло, пережите на трасі Бахмутка. В другій половині жовтня 2014 року саме тут була найгарячіша точка АТО — легендарний 32-й блокпост, крайній форпост українських Збройних сил, що на два тижні опинився в оточенні терористів. >>

  • Призов по-київськи

    Тим, хто в непростих умовах став до зброї рік тому, потрібна заміна. Саме з цією метою військові комісаріати виконують нові завдання з комплектування Збройних сил України та інших військових формувань. Цими днями завершується перший етап четвертої черги часткової мобілізації. >>

  • Героїзм кіборга «Динамо»

    Олексій Дурмасенко, боєць 93-ї окремої механізованої бригади, став відомим за тиждень до своєї смерті, коли дав інтерв’ю «Радіо «Свобода» під час приїзду до рідного Києва в короткострокову відпустку. Перед тим 25-річний солдат із позивним «Динамо» пройшов бойове хрещення як «кіборг»: упродовж 12 діб захищав Донецький аеропорт, цей «український Сталінград Донбасу». >>

  • Ешелон свідомих

    Не на схід, а на захід відбув позавчора з Києва ешелон із першою командою мобілізованих у рамках першої в цьому році черги мобілізації. «Будуть і наступні відправки, але кожна — спочатку в навчальні центри, а не в АТО. Усі мобілізовані проходитимуть через навчання. Від 30 до 45 діб триватиме бойове злагодження», — пояснює Віталій Чекаленко, комісар Дарницького районного військового комісаріату. >>

  • Ордени старлея Коли

    Його позивний — Кола. Донедавна він полюбляв цей напій. Тепер не п’є — не може. Бо в Маріуполі в блокаді, коли вже не було води, довелося не раз на колі «мівіну» запарювати... >>