Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Кадр із фільму Сергія Лозниці «Щастя моє».
Сьогодні на «Молодості» показують фільм Сергія Лозниці «Щастя моє» — учасника Канн, призера кількох міжнародних фестивалів і просто надії українського кіно — тому на показах очікується аншлаг. Щоб задовольнити бажання якомога більшої кількості бажаючих побачити картину, заплановано аж п’ять показів в один прем’єрний день — прес–показ, показ за участю журі й три сеанси для глядачів (у трьох залах кінотеатру «Київ», о 20.15 і 20.45), чого не було із жодним фільмом–учасником повнометражного конкурсу. Продюсер картини Олег Кохан каже, що присутність «Щастя мого» на київському фестивалі — це бажання порадувати українського глядача, ну і, звісно, честь для самої команди: «Це фестиваль дебютів, а у нас дебютна картина і для нас велика честь бути в конкурсі «Молодості».
Фестиваль уже добігає кінця — післязавтра стануть відомі переможці; журі, що вже переглянуло два конкурси студентського й короткометражного кіно й шість фільмів із 13 у повному конкурсі, виглядає помітно втомленим, проте найстійкіші з них продовжують ходити разом із глядачами на всі конкурсні сеанси. Найдисциплінованішими виявилися Райнер Фріммель і Сергій Проскурня, принаймні ми їх завжди помічали в залі. А от Марк Каро, голова суддівської комісії, полюбляє переглядати картини окремо, хоча інколи серед глядачів можна побачити його зосереджене обличчя.
Серед новин фестивалю — презентація проекту «Закохані в Київ», української франшизи «Париж, я люблю тебе», заявленого навесні цього року. За словами продюсера альманаху Володимира Хорунжого, на даний момент знято чотири картини з дев’яти. На презентації у середу показали робочий матеріал до трьох короткометражок. Що вийшло — сказати важко, проте відомо, що в коханні Києву зізнаються москвич (реж. Ілля Власов) і одесит (оператор Максим Гуцу), російською мовою й на найбільш упізнаваних київських локаціях. Із відзнятого матеріалу оригінальною виглядає ідея молодої режисерки Наталії Клименко: «Мій фільм про людину, яка загубила свого найкращого друга в часи окупації Києва, й дізнається, що відкрилася служба розшуку солдат, які пропали безвісти, — «Скринька надій». Наступну порцію «Закоханих» зніматимуть Тарас Ткаченко, Ольга Гібелінда, Артем Семакін, а гратимуть у них Ада Роговцева й Даша Астаф’єва.
Але якщо раніше кіноальманах обіцяв фінансово підтримати депутат від «Партії Регіонів» Едуард Прутнік, то тепер його ім’я зникло зі списку інвесторів: «Так, він говорив — люди багато говорять. Тепер я сам фінансую цей проект», — повідомив Володимир Хорунжий, який працював над фільмом Orangelove. Реліз «Закоханих» запланований на квітень–травень 2011 року, й нібито зацікавлення до нього виявляють багато фестивалів та дистриб’юторів. Хоча ідея подібного циклу пережила пік популярності, що навіть підтверджує герой однієї київської короткометражки: «Зняли вже «Москва, я люблю тебе». А що тут любити — незрозуміло».
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>