Дрейф поза блоковість

09.10.2010
Дрейф поза блоковість

Днище нового українського корвета. Аби він вийшов у море, треба менше балачок і більше фінансування. (Фото з сайту cytadel.livejournal.com.)

Оборонний огляд — процедура, що триває вже два роки, внаслідок якої стане зрозумілим реальний стан справ у Збройних силах України та визначено загрозу безпеки країни, а відтак — буде визначено стратегію розвитку української армії. Нарешті в листопаді цього року мають бути представлені результати Оборонного огляду, постановила відповідна Міжвідомча комісія, яка засідала днями під керівництвом «силового» віце–прем’єра Володимира Сівковича.

 

«Цифри будуть невтішними...»

Уряд вимагає детальної й розширеної інформації про реальний стан Збройних сил. «Ми всі розуміємо, що цифри будуть невтішними, але про це треба говорити і поступово вирішувати проблеми, — констатував Сівкович. — Інакше виникають запитання до спеціальних відомств безпеки, бо деяким військовим удається успішно завдавати шкоди національній безпеці, займаючись комерцією на базі оборонного відомства». Проте віце–прем’єр не лише сумує з невтішності цифр, він ще й «вимагає жертв», доручивши СБУ перевірити, хто завдав шкоди обороно­здатності держави. «Я ставлю запитання, чому дві третини літаків оборонного відомства технічно непридатні до виконання завдань, і тут хочу наголосити, що третина з них перебуває у резерві стратегічного запасу, кримінальних справ так і не видно, а жодного чиновника не покарано», — сказав Сівкович. Не краще йдуть і справи з соціальним забезпеченням військових. «Якщо йти за логікою наших військових, то ми дуже скоро отримаємо 120 тисяч безквартирних силовиків, і тоді про оборону чи захист не буде й мови», — зазначив Володимир Сівкович.

Дипломат і хакер — герої позаблоковості

Практично наприкінці розробки Огляду змінилася влада й зовнішньополітичні орієнтири, відтак Сівкович розпорядився, аби при розробленні стратегій військові врахували «позаблоковий статус» України. На Збройні сили чекають також принципово нові підходи до оборонного планування, перегляд підходів до застосування ЗСУ, їхні структури, чисельності, комплектування та підготовки, передає прес–служба Кабміну. З огляду на ці трансформації, планують внести зміни в ключові статті оборонного бюджету. Та оскільки ці зміни навряд чи будуть в бiк кардинального збільшення видатків на оборону, то в забезпечення позаблоковості має включитися... Міністерство закордонних справ. За словами Володимира Сівковича, з набуттям позаблокового статусу «зростає роль упереджувальних заходів безпекового характеру, зокрема дипломатичних». МЗС має за місяць підготувати програму заходів для забезпечення позаблоковості на наступнi п’ять років.

На засіданні комісії з підготовки Оборонного огляду говорили також про інформаційну безпеку. Віце–прем’єр Сівкович наголосив, що в Міноборони та інших центральних органах влади недостатньо борються з інформаційними нападами, з урахуванням швидкого розвитку технологій і вже зафіксованих у світі кібернападів на цілі держави. (Як тут не згадати події російсько–грузинської війни 2008 року, коли російські хакери, вочевидь працюючи на уряд, «завалили» сайти практично всіх незалежних грузинських ЗМІ та офіційні урядові інтернет–сторінки. — Авт.) Силові відомства отримали завдання розробити програми і методи захисту українських цифрових систем від «кібератак», надто ж зважаючи на те, що українські владні установи все більше комп’ютеризуються й переходять на системи цифрового документообігу, інтегруються у глобальні мережі обміну даними, при всій вразливості останніх.

Натомість, програми переозброєння ЗСУ і розвитку новітньої вітчизняної зброї, започатковані за президентства Віктора Ющенка, за позаблокового статусу виявилися чомусь під питанням. Так, на засіданні обговорювали «аналіз доцільності й завершення розробки» стратегічних програм озброєння, зокрема корабля–«корвета» для Військово–Морських сил, багатофункціонального ракетного комплексу та транспортного літака Ан–70. Якщо один iз найкращих у світі військово–транспортних літаків чекає лише запуску в серію, то «корвет» і ракетний комплекс існують практично лише на папері. Тож навряд чи тут може йтися про завершення розробки. В умовах теперішнього фінансування оборонних програм «аналіз доцільності» щодо корвета й ракетного комплексу цілком може завершитися фактичним згортанням цих проектів.

 

ДОВІДКА «УМ»

Уперше в Україні Оборонний огляд проводили у 2003—2004 роках, на його основі у 2004 та 2005 роках розроблено й затверджено відповідно Стратегічний оборонний бюлетень на період до 2015 року та Державну програму розвитку Збройних сил України на 2006—2011 роки. Основним його недоліком називають «надто амбіційне визначення показників видатків державного бюджету України на потреби оборони. На практиці Верховна Рада виділяла набагато менше грошей, ніж було заплановано для розвитку Збройних сил, що зокрема не дозволило проводити повноцінне переозброєння та практично зупинило перехід на контрактну армію.

Відтак, у 2008 році, указом Президента Віктора Ющенка започатковано ІІ Оборонний огляд. Він проводився з урахуванням курсу України на інтеграцію до Північноатлантичного альянсу, який проводив Президент Ющенко. Він має визначити перспективу розвитку Збройних cил та інших військових формувань щодо оборони держави на період до 2025 року і за його результатами планують видати Стратегічний оборонний бюлетень на період до 2025 року.

  • У бiй проти москалiв... веде Суворов?

    Частини та з’єднання Збройних сил України досі не мають назв і символів, пов’язаних з українською історією та її національними й військово-історичними традиціями. >>

  • «Викликаємо вогонь на себе!»

    Смерть, яка могла стати його смертю, Володимир Муляр тепер бачить часто — запис відеосюжету горезвісного російського каналу «Анна ньюс» він скачав собі у смартфон як пам’ять про пекло, пережите на трасі Бахмутка. В другій половині жовтня 2014 року саме тут була найгарячіша точка АТО — легендарний 32-й блокпост, крайній форпост українських Збройних сил, що на два тижні опинився в оточенні терористів. >>

  • Призов по-київськи

    Тим, хто в непростих умовах став до зброї рік тому, потрібна заміна. Саме з цією метою військові комісаріати виконують нові завдання з комплектування Збройних сил України та інших військових формувань. Цими днями завершується перший етап четвертої черги часткової мобілізації. >>

  • Героїзм кіборга «Динамо»

    Олексій Дурмасенко, боєць 93-ї окремої механізованої бригади, став відомим за тиждень до своєї смерті, коли дав інтерв’ю «Радіо «Свобода» під час приїзду до рідного Києва в короткострокову відпустку. Перед тим 25-річний солдат із позивним «Динамо» пройшов бойове хрещення як «кіборг»: упродовж 12 діб захищав Донецький аеропорт, цей «український Сталінград Донбасу». >>

  • Ешелон свідомих

    Не на схід, а на захід відбув позавчора з Києва ешелон із першою командою мобілізованих у рамках першої в цьому році черги мобілізації. «Будуть і наступні відправки, але кожна — спочатку в навчальні центри, а не в АТО. Усі мобілізовані проходитимуть через навчання. Від 30 до 45 діб триватиме бойове злагодження», — пояснює Віталій Чекаленко, комісар Дарницького районного військового комісаріату. >>

  • Ордени старлея Коли

    Його позивний — Кола. Донедавна він полюбляв цей напій. Тепер не п’є — не може. Бо в Маріуполі в блокаді, коли вже не було води, довелося не раз на колі «мівіну» запарювати... >>