А небо осінню — синє, та не зовсім

06.10.2010

«Регіонали» на місцеві вибори–2010 не йдуть — вони пруть, ніби танками. Таке враження в автора цих рядків склалося, зокрема, після відвідин рідної Черкащини. Район, у якому Партія регіонів на попередніх виборах набирала не більше 5—8 відсотків голосів, із приходом нової райдержадміністрації від Януковича зненацька «посинів». Райрада, де раніше переважали націонал–демократи й «помаранчеві», — теж. Мешканці Центральної України «прогинаються» під нову владу, бо та відверто застосовує адмінресурс, лякає позбавленням роботи, а посадовців — позбавленням крісел. Вибору практично немає: або робота, яка дає шматок хліба, або безробіття.

Проте не такі вже й монолітні ряди провладної партії, як намагаються представити її очільники. Виявляється, навіть авторитарна за своєю суттю система теж може давати тріщини. Красномовним прикладом цього може служити розкол фракції Партії регіонів не де–небудь, а в самій серцевині «синіх» — на Донеччині.

 

Мінус від фракції — ціла футбольна команда на чолі з капітаном

Цими днями з фракції ПР у Красноармійській міськраді вийшли 11 депутатів. Вони не задоволені діями мера Андрія Ляшенка. Свою позицію обранці міста висловили у заяві: «У зв’язку з багаторазовими спробами з боку міського голови Ляшенка А. Г. фальсифікувати рішення сесій міської ради, антинародною політикою, яку проводить міський голова з переважною більшістю фракції Партії регіонів, що робить неможливим відстоювати інтереси жителів міста, ми, ті, що нижче підписалися, виходимо із фракції Партії регіонів».

Резонансу події надало й те, що серед депутатів, які здійснили демарш, — сам голова фракції «регіоналів» у міськраді Анатолій Зінченко та його заступник Анатолій Шишко.

Мер Красноармійська Ляшенко, на адресу якого пролунали закиди «розкольників», на заяву зреагував доволі спокійно: «Я думаю, це пов’язано з майбутніми виборами та закінченням строку роботи ради п’ятого скликання. Згідно із законом — мають право».

Значно більш емоційну оцінку колишнім соратникам дав «губернатор» Донецької області, «регіонал» Анатолій Близнюк: «Вони ніколи не були членами Партії регіонів за покликом серця. Вони були і залишаються пристосуванцями. Ці люди давно працювали з Юлією Тимошенко і балотуватимуться на місцевих виборах від партії «Батьківщина». На думку Близнюка, на цих виборах подібних пристосуванців «буде море».

Звідкіля у голови облдержадміністрації дані про те, що Зінченко з однодумцями в ПР були «п’ятою колоною», відомо лише йому самому. Попри заяву Анатолія Близнюка, поки що жоден зі згаданих депутатів не має наміру поповнити ряди «тимошенківської» «Батьківщини». За словами Анатолія Зінченка, дехто з його колег пристане до Ліберальної партії, як, приміром, пан Дорош, хтось зовсім нікуди не піде — як депутат Кондратюк. «Що стосується мене, то я пішов в міську організацію «Фронту змін», — розставив крапки над «і» екс–голова фракції Партії регіонів.

Демарш у місті–супутнику

Аналогічний внутріпартійний конфлікт виник у місті–супутнику Красноармійська — Димитрові. Там під час конференції міської організації Партії регіонів про свій вихід із владної політичної сили заявили двоє «регіоналів», серед них і секретар міськради, виконуюча обов’язки міського голови Димитрова Лариса Ревва. Демарш вона мотивувала незгодою з кандидатурою, яку делегати висунули на пост мера міста. До речі, у списку кандидатів у депутати міськради від ПР Лариса Ревва стояла третьою, тобто фактично мала в кишені новий депутатський мандат.

Як бачимо, і Анатолій Зінченко, і Лариса Ревва — люди, які відігравали далеко не останні ролі у фракціях партії влади в її базовому регіоні. За логікою речей, під крилом Партії регіонів могли б і далі спокійно робити собі кар’єру. Проте вирішили кинути виклик.

Хай там як, але події всередині ПР — не надто втішний сигнал для самих «регіоналів», які вихваляються внутріпартійною дисципліною та згуртованістю лав. Очевидно, що події в Красноармійську та Димитрові — це не диверсія зовні, а прояв внутрішніх проблем владної партії.