Театр як хвороба, що передається з поцілунком Шекспіра

Театр як хвороба, що передається з поцілунком Шекспіра

У травні якось рвучко, рвійно, запоєм хочеться находитися в театр, мертвий літній сезон чомусь навіть тривогу навіває своєю безафішною, нетеатральною перспективою. І міжнародний театральний фестиваль міст-побратимів «Київ травневий», який цього року пройде вже вшосте, ніби покликаний цю театральну спрагу, навіяну страхом літнього вакууму, наситити. Керівник фестивалю Олексій Кужельний на прес-конференції, присвяченій «Києву травневому», заявив, що в цьому році фестиваль змінює орієнтацію, себто відмовляється від погоні за гучними іменами, але якісне видовище гарантує.

Кайф i дiло

Кайф i дiло

Усе, що може будь-коли потребувати кінотеатр, від поп-корну до найдорожчих екранів, два знімальних майданчики, маленька зала, в якій з ранку до ночі показують новинки сучасного прокату, — фантастична мрія справжнього кіномана. Тому й не дивно, що Міжнародний «Кінофорум — Україна — 2004», а також виставку «Кіно Експо» один із організаторів, актор Віталій Борисюк, назвав кіноманським кайфом. З його легкої руки вислів почав блукати салонами Міжнародного виставкового центру та кінотеатром «Кінопалац», де відбувалося дійство. Понад п'ятдесят закордонних та вітчизняних компаній вперше відрядили своїх представників до Києва, щоб обговорити найболючіше в кінобізнесі. Таку практику організатор Image Group International перейняв у російських колег, компанії «Кіно Експо Росія».

Всі статті рубрики