Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
«Як там наша «Марія»?» — з таким запитанням художній керівник Фестивалю жіночих монодрам Лариса Кадирова навідувалася до Мінкультури щотижня. І хто знає, чи відбувся б сьогодні цей фестиваль, якби не наполегливість пані Лариси. За роки своєї «прописки» в українському культурному просторі «Марія» перетворилася на солідну мистецьку інституцію, але це не убезпечило її від щорічних організаційно–фінансових нюансів.
Міжнародний театральний фестиваль жіночих монодрам «Марія» з’явився у 2004 році, коли Україна святкувала 150–річний ювілей від дня народження Марії Заньковецької. Усі наступні фестивалі також супроводжували знаменні дати української або світової культури: відзначали 80–річчя Маркеса, 200–річчя Гоголя. Цього року, звісно, персоною №1 для фестивалю «Марія», який проходить із 23 до 28 вересня, став Антон Павлович Чехов та його 150–річний ювілей. Фігуру Чехова (автор — Сергій Якутович) на час фестивалю виставили у фойє Театру iменi Франка. «Ось це пенсне тут не просто так — воно привезене з Парижа, — прокоментувала роботу Якутовича Лариса Кадирова. — А зняв його драматург для того, щоб краще нас усіх бачити».
Свої вистави на фестиваль «Марія» привезли Театр одного актора з Волгограда («Душечка» за Чеховим), мінський театр «Зніч» («Вигнання з раю» Раппа), Московський театр Олени Камбурової (спектакль «Ніхто» за повістю Ніни Берберової «Акомпаніаторша» у виконанні співачки і актриси Ірини Євдокимової), Театр із Вроцлава («Актор» Ленчика, виконавиця — Оксана Томас)... В афішу фестивалю також доречно вписали програму солістки Метрополітен–опера (США) Оксани Кровицької «Музична зустріч М. Заньковецької та А. Чехова» та концерт духовної музики артистів Будапештської консерваторії Олександра Щура та Жужанни Макаус.
Відкривала фестиваль уже традиційно сама Лариса Кадирова — її цьогорічною прем’єрою стала вистава Тадеуша Ружевича «Стара жінка висиджує». Режисер спектаклю, заслужений діяч мистецтв Польщі Збігнєв Хшановський розповів після прем’єри, що давно «приміряв» цю роль на пані Ларису. За п’єсою Ружевича він написав монодраму, яка «підкреслює самотність героїні у світі — космічному смітнику і пустці».
Традиційно фестиваль багатий на події, що збирають глядачів та фахівців також і поза основною сценою: виставки «М. Заньковецька та А. Чехов», «А. Чехов і франківці», «Українські сценографи і А. Чехов», «круглий стіл» «Діалог культур», міжнародна конференція «Магія Чехова», тематичні екскурсії тощо.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>