Сьогодні один із найбільших і найкращих ботанічних садів світу відзначає своє 75–річчя. Незважаючи на те, що держава на святкування не виділила ні копійки, працівники причепурили територію на «відмінно». Кияни та гості столиці мають змогу відвідати нові та ексклюзивні куточки саду: «Гравійний сад», «Пори року», ділянку топіарного мистецтва. Крім цього, до початку холодів у відвідувачів ще є можливість помилуватися осінніми квітами та відпочити біля оновленого фонтану. Хоча, як запевняє керівництво саду, взимку тут теж буде на що подивитися. Кореспондент «УМ» ознайомився з усіма новинками, підготованими до річниці.
Сюрпризи для гостей
«До річниці ми готувалися п’ять років. Складали кошторис, обдумували заходи — є ж указ Президента про відзначення свята на державному рівні... Грошей від держави ми не отримали. Але підготовку, як на мене, провели успішно, і гості будуть задоволені. На них чекає, як мінімум, три сюрпризи», — усміхається заступник директора Національного ботанічного саду Микола Гапоненко і пропонує оглянути територію парку.
Перший подарунок, який підготували для відвідувачів працівники «палацу природи», — «Гравійний сад». Це невеличка ділянка поблизу оранжерейного комплексу, ландшафт якої створено з допомогою рослин і гравію різної фракції та кольору. Тут висадили дерева, кущі і кактуси, а територію навколо них розділили на смужки і обсипали гравієм, кожну окремим кольором. «Якщо клімат змінюватиметься, зими будуть не суворими, кактусів у саду побільшає, — каже пан Микола, показуючи новинку. — Це, до речі, своєрідний експеримент — до цього кактуси були тільки в оранжереї. Але ці холодостійкі, в Криму у відкритих умовах вони зимують чудово. Сподіваємося, у нас теж iз цим проблем не буде».
«А це — друга приємність, — Микола Гапоненко показує наступний об’єкт, — ділянка топіарного мистецтва (мистецтва підстригання рослин). Коли кущі підростуть, взагалі заблукати можна буде, бо є глухі кути. Все, як у справжньому лабіринті. Та й територія немала — півгектара площі. Особливо дітям таке, думаю, сподобається...
Центр «лабіринту» сформований у вигляді клумби у формі п’ятипелюсткової квітки. У «коридорах», створених за допомогою стрижки листяних рослин, стоять лавки. По кутках висаджені ялівці. Всі — з різною формою стрижки. Виглядає незвично і казково.
«А тут навіть узимку буде на що подивитися, — каже пан Микола. — Це ділянка «Пори року». На ній представлені вічнозелені рослини різної форми і величини — ялівці, кипариси, туї...».
На узліссі соснових посадок розміщена колекція рододендронів. Вони квітнуть iз початку квітня. Основа «Пір року» — великий спектр видів квітниково–декоративних багаторічних та однорічних рослин (жоржини, гладіолуси, хризантеми, айстри). Зараз гостям доцільно відвідати осіннє відділення, «вересковий сад», який представлений напівчагарниками, що квітнуть до пізньої осені. Своєрідними окрасами «Пір року» є дві штучні водойми, маленькі озерця. Завдання цієї ділянки — показати ті рослини, які до цього часу зберігалися тільки на закритих територіях. Тепер усі охочi мають можливість їх побачити. Щоправда, робота над «Порами року» не завершена, на її облаштування вже витрачено півмільйона гривень. Стільки ж треба, аби довести все до ладу. Однак пан Микола налаштований оптимістично: завдяки дружньому колективу, підтримці киян та організаціям, які часто допомагають ботанічному саду, і цю ділянку облаштують.
«Бачите, парк майже в ідеальному стані, — каже Микола Гапоненко. — І це заслуга не тільки наших працівників. Наприклад, страхова компанія «Оранта» своїм коштом установила лавки, компанія «Київстар» допомогла фінансово — ми 40 декоративних сосен посадили. Експозицію «Осінь» допомагали облаштовувати жителі міста. Отак спільними зусиллями і вдалося таку красу зробити. У нас справді є на що подивитися. Тож усіх запрошуємо на річницю»...
NOTA BENE
Шовковиця Шевченка і дуб Козловського
У Національному ботанічному саду росте одна з найдавніших шовковиць України — «Шевченкова шовковиця». Припускають, що саме під цим деревом великий поет малював одну зі своїх картин, на якій зображений Видубицький монастир.
Особливої уваги також заслуговує і давній дуб, під яким, за розповідями, у післявоєнні роки давав концерти оперний співак Іван Козловський. Обидва ці дерева внесені до реєстру раритетних рослин Київського еколого–культурного центру.
ДОВІДКА «УМ»
Ідея створення ботанічного саду в Києві зародилася восени 1918 року, коли була створена Національна академія наук. Серед її установ значився і Ботанічний сад. Його наукові основи були розроблені працями всесвітньо відомого флориста, мандрівника і знавця ботанічних садів світу Володимира Іполитовича Липського (1863—1937). Однак цей план не був реалізований, в 1928 році академік Липський переїхав до Одеси, де до кінця життя очолював Ботанічний сад Одеського університету.
Із перенесенням столиці України з Харкова до Києва уряд восени 1935 року затвердив рішення Київради про будівництво нового ботанічного саду і відведення ділянки землі для цих цілей площею в 117 га на Звіринці.
Будівництво ботанічного саду розпочалося восени 1935 року. Невдовзі був затверджений план будівництва, який передбачав створення колекції дерев та чагарників (дендрарію), ботаніко–географічних ділянок, системи трав’янистих рослин, ділянок культурної флори та ділянок акліматизації нових корисних рослин iз перспективою впровадження в різні галузі господарства.
Під час тимчасової окупації Києва військами фашистської Німеччини більшість колекцій було втрачено, незважаючи на героїчні намагання невеличкої групи робітників, в основному жінок і в.о. директора Ботанічного саду Олексія Михайловича Бурачинського, який залишився на цій посаді до березня 1944 року.
Із новою силою будівництво Ботанічного саду розгорнулося ще під час війни, після визволення Києва. З березня 1944 року на Звіринці знову закипіла робота і будівництво саду, який у липні того ж року отримав статус самостійної установи Академії наук, очолив його видатний український вчений–ботанік і селекціонер, академік Микола Миколайович Гришко (1901—1964). Під його керівництвом і була розроблена наукова частина генерального плану будівництва Ботанічного саду згідно з постановою Раднаркому України «Про відновлення будівництва і наукової діяльності Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР в м. Києві».
