Баян — справжнiсiнький народний iнструмент. (Фото Олексiя IВАНОВА.)
Ніч. Сирне кружальце повновидого місяця заглядає в котел, який булькає невідомим варивом. «Це приворотне зілля», — на німе запитання з усмішкою відповідає Олег Скрипка, і я йому вірю. Бо як же інакше, адже знаходимося ми на високому пагорбі Старокиївської гори, неподалік закинутого монастирського цвинтаря, і гуляємо сороміцькі вечорниці. Це останні «домашні» гуляння, бо, за народними звичами, на початку травня починається «вулиця». Звичайні відвідувачі столичних пагорбів з неприхованою цікавістю підтягувалися до дивного натовпу, що ряснів вишиваними сорочками, плахтами, жупанами, смушевими шапками і кольоровими стрічками, а коли в голову вдаряла самогонка, запропонована господинями дійства, і весела музика троїстих, вони вже ставали частиною барвистого печворку жупанів і юпок.
«Ми святкуємо стародавні язичницькі свята Лади, Лелі і Красної гірки», — терпляче пояснював Олег Скрипка ошалілим від присутності тут, на землі, естрадної зірки. Хоча зірки вчорашньої ночі були лише на небі, а на грішній тверді Олег грав роль популяризатора українських традицій, та ще й яких! Дешеве порно і вульгаризація статевих стосунків, що нагло нав'язуються нам Заходом, не мають нічого спільного з тонким відчуттям еротизму нашого народу, погоджується Скрипка зі ще одним прихильником кохання по-українськи нардепом Миколою Томенком. Повернемо час трохи назад і пригадаємо, що раніше музикант ініціював створення фолькового фестивалю «Країна мрій», який разом із Клубом етнічної музики підрядився час від часу проводити в столиці різномані-тні вечорниці. Сороміцькі вечорницi були восьмими, після яких пройдуть ще одні травневі ігрища, а потім уже — на Співочому полі — повномасштабний фест «Країна мрій» із залученням закордонних колективів. А поки...
«Взагалі, ми планували зробити закриту вечірку, — зізнався Скрипка, чаклуючи над «приворотною стравою», яка виявилася НЕзвичайним кулішем. — Хотіли просто розслабитися, без обов'язкових концертів, лише під автентичний спів «Божичів», «Древа», «Володара». Але стільки людей поприходило, не виганяти ж». Тут розмову перервав старий в азіатській тюбетейці та вишитому халаті. А щоб у вас не склалося викривлене «шароварне» враження про імпрезу, скажу, що були там і дівчата з японськими парасолями і підмальованими губками, i американські ковбої, бо на горі особливо вітали тих, хто в «етнографічному одязі». Олег зізнався, що свою єдину вишиту сорочку він придбав перед поїздкою в Японію, де мав виконувати державний гімн. І поки ми гуртом різали бульбу і засмажували шкварки, особливо сороміцькі елементи влаштували гульбища, водили кривий танець (аналог хороводу), що символізує циклічність часу, поклонялися еротичній богині Ладі та її дочці Лелі, богині кохання. Тоді Красна гірка має символізувати чоловіче начало, подумалося мені.
Скрипка виконав свою обіцянку частково: співати не співав («Бо не знаю сороміцьких пісень»), проте грав і підбурював якогось молодика, щоб той голосніше затягував: «Причесавси, прилизавси, /В білі штани вбравси, /А як вийшов до дівчини, /То відразу...» Хоча насправді нічого непристойного у тих вечорницях не було (принаймні в межах освітленої галявини до перших кущів), але ж сороміцький дух вчувався. До речі, що то за зілля Олег кинув до казана?..
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
