Гармата з–пiд води

Унікальним та рідкісним музейним експонатом поповниться незабаром колекція Музею Корсунь–Шевченківської битви. У болоті річки Бурти, неподалік від села Нагірна Жашківського району, було знайдено раритет часів Великої Вітчизняної війни — німецьку штурмову артилерійську самохідну гарматну установку «Штурмгешютц ІІІ».

Спочатку на цю гармату (правда, гарматою її можна назвати лише умовно, бо на вигляд це майже танк) спокусилися невідомі «археологи» на «Лексусі» нібито з приватного музею в Київській області. Та коли вони почали ритися у річці, аби вивудити самохідну гармату, небайдужі місцеві жителі зателефонували до служби охорони культурної спадщини Черкаської облдержадміністрації. Відтак до справи долучилися ще й правоохоронці. А заступнику начальника служби охорони культурної спадщини облдержадміністрації Олександру Назарову навіть довелося три дні й дві ночі сторожувати раритет, аби його не приватизували приватні колекціонери, які намагалися переконати, що ніяка то не історична цінність, а купа металобрухту.

«Насправді ж вартість знахідки, — розповідає «УМ» Олександр Назаров, — сягає більше 15 тисяч доларів. На самохідній гарматі збереглася навіть «рідна» жовта фарба. В одному місці фарба відшарувалася, і ми побачили цифри «55/77», написані крейдою».

Пан Олександр припускає, що той напис було зроблено ще на заводі, коли «Штурмгешютц ІІІ» виготовляли. Всередині самохідної гармати — вціліла частина ходової та трансмісія. Ймовірно, ця гармата підбила американський танк «Шерман», який років iз десять тому знайшли в тому ж таки селі Нагірна. А от сам «Штурмгешютц ІІІ» вийшов із ладу взимку 1944 року.

Цю п’ятитонну самохідну установку завдяки безкорисливій допомозі працівників Черкаського мотозагону та Уманського дорожно–експлуатаційного управління вже перевезено до Музею Корсунь–Шевченківської битви. «Самохідна гармата стоїть на території музею. Вона потребує реставрації. Корпус ми відновимо, а от опорні катки, лінивці та гусениці треба буде шукати оригінальні. Скільки ці роботи будуть коштувати — підраховуємо», — підсумовує Олександр Назаров.

ДОВІДКА «УМ»

Ще в 1939 році німецьке командування розпорядилося створити мобільну артилерію, котра б розчищала шлях піхоті. Фірма «Драймлер–Бенц» утілила ті плани в життя. І до 1944 року самохідних артилерійських установок «Штурмгешютц ІІІ» було випущено 8 636 штук. Довжина корпусу становила 5380 мм, ширина — 2920, а висота — 1950. Бойовий дебют цієї самохідної артилерійської установки відбувся у Франції. Захоплені в німців самохідні гармати Радянський Союз переробляв та використовував у боях. Загалом «Штурмгешютц ІІІ» експлуатувався до 1967 року.