УЇК-ЕНД ФУТБОЛЬНОЇ ЄВРОПИ

УЇК-ЕНД ФУТБОЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Нарешті «Мілан» завоював «скудетто» — 17-те у своїй славній історії, але тільки перше — з Андрієм Шевченком у складі. Приємно й італійським уболівальникам «россо-нері», й нам, і навіть Леоніду Кучмі, який уже встиг офіційно привітати президента клубу, прем'єр-міністра Італії Сильвіо Берлусконі зі здобуттям чемпіонства. Приємно й те, що «міланісти» вирішили питання про трофей, перемігши головного конкурента, а вирішальний гол у ворота «Роми» вже на 2-й хвилині забив український форвард (кращий новачок серії А в цьому сезоні бразилець Кака на правому фланзі розібрався з Дакуром і виконав ідеальний навіс у район 11-метрової позначки, звідки Шевченко головою спрямував м'яча у «дев'ятку»). Утім вистачало й ложок дьогтю. Зокрема, той же Шева в уже звичному стилі «запоров» ще два гольових моменти, хоча наприкінці першого тайму просто мусив після філігранної передачі Кака вражати з «убійної» позиції ворота Пеліццолі й знімати всі питання. А на 50-й хвилині в Андрія трапився ще один неприємний «рецидив»: наш легіонер, стоячи в стійці під час виконання суперниками штрафного, як і в зустрічі з «Сієною», підстрибнув і ліктем перервав траєкторію м'яча, запущеного капітаном римлян Тотті.

Животіти, але вижити

Животіти, але вижити

Так званий «релегейшн раунд» — турнір за збереження прописки у вищому дивізіоні — на відміну від першого групового за рівнем суперників нарешті надав українцям можливість почути після матчу переможні акорди «Ще не вмерла...» Від матчу до матчу на старті світової першості наша збірна, як кажуть, «здувалася» (0:2 — зі словаками, 1:5 — із фінами, 1:7 — з американцями), тож перед «війною» зі слабаками були нехороші передчуття. Але все добре, що добре закінчується: «синьо-жовті» лишаються у «вишці» на сьомий рік поспіль. Ми вижили, й це тішить, бо значить, що хокей як вид спорту вищого рівня ще житиме в нашій державі. Але сигнал SOS лунає все гучніше: стан хокейного господарства вимагає активних дій і серйозних змін. І очки, набрані в «групі животіння», не повинні вводити спортивних керівників в оману...

Абсолютна, але не Хоркіна

Абсолютна, але не Хоркіна

Коли на чемпіонатах Європи зі спортивної гімнастики в абсолютній першості перемагали українки — Лариса Латиніна (у складі збірної СРСР; 1957, 1961), Тетяна Гуцу (1992), Лілія Подкопаєва (1996), — це виглядало логічним, адже вони вважалися визнаними лідерками. А ось те, що зробила минулих вихідних в Амстердамі 17-річна киянка Аліна Козич, —справжня сенсація. На різноманітних міжнародних стартах вона час від часу потрапляла в «призи», але, відверто кажучи, ніхто не очікував, що вона зможе стати чемпіонкою континенту в «абсолюті», скинувши з «трону» саму Світлану Хоркіну! Утім успіх нашої спортсменки не став несподіванкою для головного тренера збірної Віктора Лутаєнка, який відзначив стабільність Аліни упродовж усього сезону.

ХРОНІКА

ХРОНІКА

    Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/clients/umoloda/inc/templates/news2.inc on line 44

Падіння Білявого Ангела

Падіння Білявого Ангела

Гарний гравець не обов'язково має стати гарним тренером — цей висновок щодо кадрової політики українських клубів «УМ» обстоювала в нинішньому сезоні неодноразово. І ось час «піти» Бернда Шустера настав. Керівництво донецького «Шахтаря» оголосило про розрив контракту з Білявим Ангелом. У звітному турі в Одесі німецький тренер програв за усіма показниками — наставник «Чорноморця» Семен Альтман переграв закордонного візаві саме в теорії. Він ще під час кубкового протистояння, в якому мінімальна перевага була за гірниками, переконався, що в «помаранчево-чорних» не все гаразд з обороною, і цього разу скористався цими «дірками».

Всі статті рубрики