Комбайн на тлі дефіциту

В Україні завершується збір головних зернових культур: посіяне зібрано вже на площі майже 12 млн. тонн, або на 80% площ. Уряд злегка остудив свій оптимізм і прогнозує вже не 45 млн. тонн, як перед початком жнив, а близько 40 мільйонів. Однак, як зазначають експерти, потрібно враховувати, що статистика дається для зерна в сирій вазі. Тобто, при доробці вага його зменшиться на 3–4%.

Прогноз на обжинки: гірше, але краще

Такої ж точки зору дотримуються й зарубіжні аналітики. Міністерство сільського господарства США, прогнози якого вважаються найточнішими, нещодавно знизило прогноз врожаю зерна в Україні на 6,2 млн. тонн — до 38,75 млн. тонн, а прогноз експорту — на 4, 2 млн. тонн, до 15 млн. тонн. За словами аналітиків компанії «Фенікс–Кепітал», випуск продукції рослинництва в Україні за 7 місяців 2010 року знизився на 5, 7%, зокрема за рахунок зниження врожаю зерна на 12, 9% (за винятком кукурудзи). При тому, що площа посівних земель залишилася стабільною, врожайність сільгоспкультур впала на 8, 8%. Проте на тлі кризи у російському АПК і їх масштабного неврожаю, вітчизняні аграрії ще відбулися легким переляком.

Станом на кінець серпня, врожай зернових та зернобобових становить 29,2 млн. тонн. Це на 21% менше, ніж торік. Зокрема, пшениці намолочено 17, 9 млн тонн. «Із них продовольчої — 11 млн. тонн, або 60 %. Її якість дуже хороша. 6, 5 млн. тонн — це фуражна пшениця і майже 10 млн. тонн зібрано ячменю», — зазначив заступник міністра аграрної політики України Євген Лавров.

Нині зібрано по півмільйона тонн жита та гороху, 0,09 млн. тонн гречки та проса. А збирання кукурудзи та соняшнику наразі триває. Саме на ці дві культури аграрії покладають останні сподівання зберегти вал зерна. Утім, за данними «ЮСДЕЙ», такі надії доволі примарні: у нинішньому році країна збере щонайбільше 11,5 млн. тонн кукурудзи і тільки 5–6 млн. тонн буде готова експортувати. Проблему ще раніше визнав заступник міністра аграрної політики Сергій Тригубенко: «На яку частку зменшиться врожай кукурудзи, на 13% чи на 15%, поки що сказати важко, але в цих умовах аномальної спеки, яка панувала влітку, навіть це дуже добре».

З початку липня, за словами Євгена Лаврова, було експортовано 2 млн. тонн зерна. А всього очікують вивезти за кордон 15 млн. тонн, з яких 6,2 млн. тонн становитиме пшениця, 6, 6 млн. тонн — кукурудза, 2,4 млн. тонн — ячмінь. Кабмін, який уже був на крок від запровадження експортних квот, вирішив цього не робити. До моменту, коли країна точно підрахує врожай. А тим часом пересічні аграрії займаються простішою математикою: намагаються визначити — цього літа вони будуть з прибутками чи як завжди?..

Безпроблемна тут тільки назва

— На цій дорозі хоч і різкий підйом та спуск, але нею втричі швидше можна до поля доїхати, — каже Віталій Перканюк, директор СТОВ «Лан», коли ми його «Нивою» спускаємося круто­схилом.

— А я думала, якщо село називається Плоске, то й територія має бути рівненька, — кажу директору.

— Та в нас жодного поля рівного нема! Натомість є лани аж за десять кілометрів від села, — відповідає Віталій Григорович і веде свою «Ниву» далі — по скошеному від кукурудзи полю. Саме там, угорі біля дубового лісу, косить кукурудзу на силос «Джон Дір». Директор з гордістю каже, що «американець» сьогодні в полі перший день. Господар­ство купило його тиждень тому. На моє запитання, як вдалося врятувати кукурудзу від спеки, адже поле для занадто сонячного літа на диво зелене, Віталій Перканюк пояснює: у нас, мовляв, сорти такі — «Кадр–287», «Харківська–329». І додає, що еліту та супереліту в господарстві сіють не тільки на зерно, а й на силос. А спека, уточнює, трохи вплинула на врожайність. Він пригадує, як на деяких полях «Лану» кукурудза буквально на очах за два дні посохла. І, за приблизними підрахунками, підприємство втратило 300 тонн цього зерна. Хоча торік кукурудзи по 90 центнерів з гектара зібрали. Та й урожай озимини, на відміну від минулорічних 70 центнерів з гектара, літня жара «збила» нині до 40 центнерів.

Ми зупиняємося біля стіни нескошених кукурудзяних «фонтанів». «Отакі качани мають бути!» — директор піднімає з землі качан кукурудзи, завдовжки більше тридцяти сантиметрів. Тим часом неподалік стає потужний трактор із причепом, повним силосу. І доки водій вибирається з кабіни, Віталій Григорович пояснює мені:

«Це наш Володимир Гурський. Любить свою роботу і з часом не рахується. Йому важливий результат. Останній з поля їде. Для мене як керівника ця людина — наче знахідка». Директор каже, що не поважає тих, хто «відбуває роботу», і заохочує тих, хто працює на совість.

Ціни на зерно нині значно приємніші для селян

«Вісім ходок за світловий день роблю. Стараюся добросовісно працювати. Це ж мій заробіток», — пояснює, підійшовши до нас, сам Володимир Гурський.

Тим часом кукурудзяним полем наближається потужний «Джон Дір». Ним керують два комбайнери. Свої враження від нової техніки виказують охоче.

«Енергонасичена машина, гарно йде в рядках, масу велику бере», — зазначає комбайнер Микола Вишиваний. Він на цих полях 35 років працює. На його очах ще в радянські часи слава про досягнення попередника «Лану» — колгоспу «Серп і молот», який був мільйонером, далеко за межі Черкаської області котилася. Потім, каже, важкі часи переживало господарство. А в останні два роки, коли в СТОВ прийшов інвестор, техніка з’явилася, запчастини, заробітки стали кращі. Звісно, хотілося й більшу зарплату одержувати, але люди розуміють, що СТОВ має на ноги стати. Бо, зауважує, «якщо в «Лані» будуть прибутки, то й ми щось матимемо».

«З кондиціонером гарно працювати. Правда, в кабіні трохи трясе, коли кукурудзу косиш», — додає його колега Анатолій Андреєв. І уточнює: за світловий день вдається зібрати 500 тонн кукурудзи на силос.

Директор СТОВ розповідає, що силосу на наступну зиму підприємство планує закласти майже п’ять тисяч тонн. На полі збираються залишити нескошеними гектарів з двадцять, аби до холодів яму з силосом не відкривати, а возити зелену масу прямо з поля. Збирання ж кукурудзи на зерно «Лан» розпочне з вересня. Окрім кукурудзи, це сільськогосподарське підприємство, котре вважається одним із кращих не тільки у Смілянському районі, а й на Черкащині, вирощує озиму пшеницю, соняшник, сою, ріпак, багаторічні трави.

Віталій Григорович каже, що цінова політика сьогодні на зерно краща за минулорічну, коли за вирощений урожай копійки давали. Зараз покупці зерна в потилицю дихають, відбою від них нема, де тільки, говорить, номер телефону знаходять. Партію пшениці «Лан» уже реалізував по 1500 грн. за тонну. Та й ячмінь непогано йшов — 1600 грн. за тонну. Нині, правда, ціна спала до 1150 грн.

Не збіжжям єдиним

Є в «Лані» два підрозділи, якими тут пишаються. На тамтешній фермі утримують 500 дійних корів та ще 650 голів ремонтного поголів’я. Нині худоба на літніх пасовищах, але, щоб нагулювала більше молока, її підгодовують ще й люцерною та макухою. Від однієї корови по 20 літрів молока надоюють. Це один із кращих показників у районі. Молоко віддають на два заводи по 3.80 грн. за літр. 10 тонн щодня.

Досягненнями на молочнотоварній фермі директор задоволений так само, як і здобутками птахоферми, де утримується 23 тисячі курей. В трьох своїх магазинах підприємство успішно реалізовує яйця та м’ясо птиці. А це щодня свіжа копійка для його розвитку. Нині зайняті реконструкцією двох приміщень на молочнотоварній фермі. Інвестори «Лану» на сучасну техніку теж грошей не шкодують. Тільки торік на 2,5 млн. грн. її купили. І для тваринництва, і для обробітку ґрунту.

«Французький навантажувач у нас хоч і мільйон гривень коштує, але він того вартий — сіно складає, корми вантажить, усе комп’ютеризовано. Купую техніку, наче дисертацію захищаю. Треба довести, вона нам необхідна, придбати вигідно, щоб ціна якості відповідала. Транспортер гноєприбиральний за 24 тисячі гривень пропонували, а ми з доставкою за 20 тисяч знайшли», — розповідає Віталій Перканюк. Він наголошує, що інвестори вкладають кошти й у землю, бо хочуть мати результат. За минулі два роки скільки добрив та засобів захисту внесли, що ця земля давно такої турботи не бачила. Та й з людьми за паї вже майже на 90% розрахувалися, кому пшеницею та ячменем заплатили, кому гривнями.

Яким буде поле в «Лані» наступного літа директор знає вже тепер. Каже, якщо торік озимої пшениці сіяли більше, цього року — менше, то наступного — під цю культуру відведуть близько 430 га, ще на 200 га посіють кукурудзу на зерно, 300 га — на силос, 184 га ріпаку.

«Ми співпрацюємо з науково–дос­лідними інститутами країни. До того ж самі маємо п’ять гектарів дослідної ділянки, де висіваємо шість сортів пшениці й вибираємо на насіння той сорт, який дав найкращий врожай в наших умовах. Нижче першої і другої репродукції не сіємо», — підсумовує головний агроном СТОВ «Лан» Сергій Нечипоренко.

А ТИМ ЧАСОМ...

«Гречкосховища» та імпорт — проти подорожчання!

Президент України Віктор Янукович доручив Антимонопольному комітету стабілізувати ситуацію на ринку продовольчих товарів та не допустити необґрунтованого підвищення цін. Йдеться передусім про гречану крупу, вартість якої в останні тижні суттєво стрибнула. Боротися зі «спекулянтами» глава держави планує шляхом інтервенції на ринок продовольчих товарів Держкомрезерву та Аграрного фонду України. Товаром номер один, який має із державних запасів хлинути на ринок, стане злощасна гречка.

Також Президент вирішив, хоча б частково, взятися за зернову інфраструктуру. Тобто, протидіяти шаленій нестачі складських приміщень. Уряд отримав завдання налагодити безперешкодне отримання гречки нового врожаю — з мінімальними втратами. Також Кабмін має швидко провести перемовини з країнами–експортерами гречки та в оперативному порядку налагодити постачання до України дефіцитної крупи, яку ще недавно ми самі активно експортували.

Якщо ж хтось із місцевих виробників гречки таки захоче вивозити свій товар за кордон, то спеціально для таких уряд передбачив запровадження експортного мита. А слухнянішим аграріям Кабмін пообіцяв дотації та ф”ючерсні контракти Аграрного фонду. А також — віру в те, що Агрофонд таки почне закуповувати врожай в українських селян — якщо не цього року, то наступного.