Михайло Галицький: «Українські табори в Бельгії розростаються»
Знайомтеся — Михайло Галицький з Бельгії. Українець, який вперше ступив на землю батьків у 1992 році, аби зустрітися з ріднею. >>
Чим більше уваги громада звертає на дітей «без сім’ї», тим зрозумілішими стають їхні потреби. Одна з основних — це право на свій життєпис. Зокрема, на пам’ять про перші роки життя. Поки що ж чотирирічні малюки, переходячи з Будинку маляти в дитбудинок, не мають нічого, окрім теки з «особовою справою». Батьки домашніх дітей дбайливо зберігають їхні малюнки, записи кумедних словотворів, перші іграшки, фото чи навіть відео, які можна час від часу переглянути. А діти з державних закладів не мають нічого на згадку про раннє дитинство. Часом може здатися, що його в них i не було.
«Сьогодні фотографії у Будинках дитини друкують переважно групові й в одному примірнику. Як правило, це фото зі свят або ж коли приїжджають спонсори з подарунками. Такі фото вивішують на стіннівках. Але дітям вони не належать», — каже працівниця благодійної організації «Кожній дитині» Оксана Швед. Цього літа організація, що вже десять років ефективно працює в Україні зі складними родинами та дітьми без батьківського піклування, взялася вирішити цю проблему хоча б частково. А саме: видрукувати спеціально для малят із дитячих будинків альбом «Книжка про мене». Там можна буде фіксувати найцікавіші факти їхніх перших років, вклеювати фото, картинки, записувати віршики. До книжки додається тека, куди складатимуть дитячі аплікації та малюнки. Таким чином, дитина, підростаючи, більше знатиме про себе і почуватиметься впевненішою в житті. Та й майбутні прийомні батьки зможуть дізнатися більше про особистість свого вихованця.
«Оригінальний дизайн розроблено спеціально для дітей iз таких закладів. Зразком слугували альбоми «Мій малюк», але в «Книжці про мене» делікатно обійдено теми мами і тата, — розповідає Оксана Швед. — Тут буде записана також інформація про родичів дитини і про важливих людей у її житті. Навіть якщо дитина вилучена з сім’ї, вона знатиме, які у неї є родичі. І коли виросте, то, можливо, захоче з ними зустрітися». Питання: хто писатиме літопис кожної дитини, вклеюватиме малюнки і фото? Пані Оксана запевняє, що книжку заповнюватимуть вихователі (яких є троє на десять дітей) та волонтери, а також студенти–практиканти та соціальні психологи, які нині все частіше відвідують такі заклади. До того ж вихователі самі запропонували створити щось подібне. Організація «Кожній дитині» упродовж трьох років співпрацює з Київським обласним будинком дитини, і тамтешні вихователі тривожаться, що роки, коли вони віддавали свою любов і теплоту малятам, виявляються ніби «стертими» з їхнього життєпису. На друк фотографій також потрібні час і кошти. Утім сьогодні в кожному дитбудинку є фотоапарат, подарований благодійниками. «Якщо ми переорієнтуємо фотографування з групового на індивідуальне, то свій життєпис матиме кожна дитина», — запевняє пані Швед.
У соціальних мережах Facebook та Twitter відкрилися групи та сторінки, присвячені «Книжці про мене». Усі охочі «погортати» в електронному вигляді «Книжку про мене» можуть відвідати сайт www.everychild.org.ua. Організація зараз збирає кошти на п’ятсот таких книжок для десяти Будинків дитини. Якщо ініціатива сподобається, наклад буде збільшено. Книжка кольорова, на хорошому папері, i собівартість її — 300 гривень. Із необхідних 15 тисяч гривень на сьогодні зібрано всього 2000. Тим часом організатори запевняють, що компанії, які пожертвують 3000 гривень і більше, зможуть розмістити свій логотип і особисто передати книги дітям.
Знайомтеся — Михайло Галицький з Бельгії. Українець, який вперше ступив на землю батьків у 1992 році, аби зустрітися з ріднею. >>
Їй нещодавно виповнилось 28. Вона має звання капітана служби цивільного захисту та обіймає керівну посаду в суто чоловічому підрозділі Головного управління ДСНС у Полтавській області. >>
Доводиться часто чути від наших споконвічних ворогів — москалів, а також від свого рідного дрімучо — дикого обивателя, що українці — зрадники, що їм не можна довіряти, що «де два козаки — там три гетьмани», що українці обирають не тих гетьманів та президентів і т.д. >>
Подати документи через електронний кабінет вступника можна до 18:00 1 серпня. >>
Чиновники з досвідом тепер не часто з’являються в інформаційному просторі, але саме їхня думка і набута мудрість могли б допомогти суспільству розібратися і з сьогоднішніми проблемами. >>
Із Росії в Україну 16 липня повернули тіла ще 501 загиблого. Росіяни стверджують, що це тіла українських військових. >>