Ризику не уникали

21.08.2010
Ризику не уникали

Щороку правоохоронці вшановують пам’ять своїх загиблих товаришів. (Фото автора.)

Щороку українська міліція несе непоправні втрати, адже боротьба зі злочинністю — це теж свого роду війна. 22 серпня традиційно вшановують тих міліціонерів, які віддали своє, почасти ще дуже молоде життя, у цій війні зі злом. Загалом iз часу здобуття Україною незалежності при виконанні службових обов’язків загинуло 988 та дістало поранення понад 7 тисяч працівників міліції. За сім місяців 2010–го склали свої голови 11 i були поранені 134 правоохоронці. Найбільше сімей загиблих міліціонерів проживає на Харківщині, в Одеській області й на Донеччині.

Учора керівництво МВС поклало квіти до Меморіалу увічнення пам’яті загиблих працівників міліції на Солом’янській площі в Києві. Пам’ять загиблих колег ушанували й в усіх регіональних підрозділах, а також зустрілися з міліцейськими вдовами та їхніми дітьми. Як повідомив «УМ» співробітник Департаменту зв’язків iз громадськістю МВС Геннадій Карпюк, загалом в Україні нараховується понад 1200 таких родин (у кожній четвертій є неповнолітні діти). За сприяння місцевої влади їх намагаються забезпечити житлом (утім iз початку року лише п’ять родин загиблих отримали квартири). Загалом, сім’ям загиблих працівників міліції надано матеріальної допомоги на суму близько 1,8 мільйона гривень, повідомляють у МВС.

 

ЗЕМЛЯ ПУХОМ...

Відомими стали посмертно

Нагадаємо читачам героїчні вчинки міліціонерів, що вразили громадськість упродовж останнього року:

1. Старший лейтенант Володимир Ісай та лейтенант Андрій Брежнєв, бійці спецпідрозділу «Титан». Загинули у жовтні 2009 року в Києві під час нападу професійних кілерів на власника торгового центру 4Room Шабаба Алояна. Закривши клієнта власними тілами, все ж таки змогли смертельно поранити одного з нападників. Хоча врятувати Алояна їм не вдалося, але своєю загибеллю «титанівці» продемонстрували, що більшість наших міліціонерів у екстрених випадках йдуть до кінця. Обох офіцерів посмертно нагородили вищою відзнакою МВС — «Хрестом Слави».

2. Микола Пасько, старший інженер центру зв’язку при ГУ МВС України в Запорізькій області. Загинув восени 2009 року на зупинці громадського транспорту під час спроби розборонити дві групи молодиків. Відморозки жорстоко забили майора до смерті.

3. Лейтенант Сергій Березюк, старший дільничний інспектор Коростенського міськвідділу міліції Житомирщини. Загинув у травні 2010 року від ножа, намагаючись вгамувати поблизу магазину вісьмох п’яних заробітчан–будівельників iз Харківщини. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

4. Сергій Євлахов, старший сержант міліції. Загинув від кулі 7 липня у Харкові під час переслідування грабіжника. Посмертно нагороджений відзнакою МВС «Хрест Слави».

  • І нема на то РАДИ

    Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>

  • Вижити за лінією фронту

    Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>

  • Школа войовнича

    Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>

  • ЗалізоБЕТОНні докази

    Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>

  • Шукайте жінку

    Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>

  • Пані невДАЧА

    Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>