Свято не для кожного поляка

07.08.2010
Свято не для кожного поляка

Після складення присяги в Сеймі президент разом із першою дамою Анною Коморовською та високими гостями помолився в костелі святого Яна, де відбулася урочиста меса. (Рейтер.)

Обраний 4 липня президент Польщі Броніслав Коморовський учора офіційно вступив на посаду. Церемонія інавгурації в залі засідань польського Сейму почалася з хвилини мовчання в пам’ять про загиблого в авіакатастрофі під Смоленськом Леха Качинського, а потім присягу склав новий глава держави, завершивши словами: «Хай допоможе мені Бог».

З пам’яттю про Леха — від Брюсселя до Москви

У своїй першій промові в статусі повноважного президента Коморовський багато говорив про примирення і національну злагоду, запевняв, що не розчарує не лише своїх виборців, а й тих, хто віддав голоси за його іншого кандидата — лідера опозиційної партії «Право і справедливість» Ярослава Качинського. «Я пам’ятаю, що за мого опонента проголосувало 8 мільйонів. І намагатимуся керувати державою так, щоб заслужити їхнє розуміння і вдячність», — наголосив пан Броніслав, додавши, що вважає своїм обов’язком як президента вшановувати пам’ять про тих, хто загинув 10 квітня під Смоленськом.

Запевнивши, що «Польща має всі підстави впевнено дивитися у майбутнє», бо «ми живемо у вільному світі, у вільній країні — ніхто на нашу свободу не зазіхає й на нас не чигає», Коморовський окреслив зовнішньополітичні орієнтири свого президентства. За його словами, перші кроки будуть у напрямку Брюсселя, Парижа і Берліна, бо саме відносини з Німеччиною та Францією для Польщі є пріоритетними. Пообіцявши поглиблювати співпрацю в рамках Європейського Союзу та НАТО, Бронко додав, що сприятиме також «започаткованому процесу зближення і примирення Польщі з Росією».

Завершив свій виступ Коморовський подякою всім, хто «тут, у Сеймі, або в себе вдома переживає цей момент» разом із ним. «Присяга президента — це свято польської державності і демократії, й участь у ньому має взяти кожен поляк та кожна полька», — наголосив глава держави.

«Який президент — така і присяга»

Багато оглядачів цю останню тезу сприйняли як закид у бік Ярослава Качинського — попри запрошення, лідер «ПіС» на церемонію інавгурації не прийшов. «Здається, причина цього досить очевидна, — зауважив у коментарі телеканалу TVN24 голова парламентської фракції «Права і справедливість» Маріуш Блашчак, — зважаючи на те, яке ставлення новообраний президент демонстрував до загиблого Леха. Багато пихи і презирства — і жодного теплого слова про покійного президента». Сам Ярослав Качинський раніше зауважив, що «президентом стала людина, яка має дивні уявлення про совість».

Щодо «рядових» депутатів від «ПіС», то кожен із них сам для себе ухвалював рішення, йти на інавгурацію чи ні. За інформацією «Газети виборчої», голова фракції лише закликав їх не проводити ніяких «показових акцій» (дехто з опозиційних парламентаріїв пропонував демонстративно вийти із зали під час присяги). «Для нас це буде звичайний робочий день», — наголошували напередодні депутати, пояснюючи, що в момент інавгурації працюватимуть у комітетах або спілкуватимуться з виборцями. Лунали й більш категоричні відповіді на кшталт «не прийду, бо я за нього не голосував», «який президент — така й присяга» тощо.

* * *

І хоча менш радикально налаштовані «пісівці» до Сейму прийшли та, як і належить, привітали нового главу держави оплесками, зрозуміло, що «кроком до примирення і взаємопорозуміння», як сподівалися у правлячій «Громадянській платформі», ця церемонія не стала. Хтозна, чи вдасться Броніславу Коморовському заслужити якщо не любов, то принаймні повагу виборців Качинського надалі — тут багато що залежить від того, яку тактику щодо опозиції та її симпатиків обере президент, підсилений парламентською більшістю та однодумцями в уряді, очолюваному головою «Громадянської платформи» Дональдом Туском. Але поки виглядає так, що «Друга Катинська трагедія», яка спершу було згуртувала всіх поляків, незалежно від політичних симпатій та поглядів, зрештою ще більше розколола якщо не суспільство, то принаймні польський політикум.

ГОСТІ

Ярузельський не прийшов

Коли Коморовський складав присягу, поруч стояла його дружина, тепер уже перша дама Польщі Анна. У залі, окрім депутатів та членів уряду, нового главу держави уважно слухали попередні президенти країни Лех Валенса та Александр Кваснєвський; екс–прем’єр–міністри Тадеуш Мазовецький, Казімеж Марцинкевич, Марек Белька, Ян Кшиштоф Белецький; колишні маршалки Сейму Веслав Хжановський та Марек Юрек, численні дипломати, представники церкви тощо. Із парламенту всі вони вирушили до кафедрального собору святого Яна, де відбулася святкова меса.

Мало не сенсацією стала ймовірна присутність останнього президента комуністичної Польщі, генерала Войцеха Ярузельського — йому, як і решті почесних гостей, запрошення на церемонію надіслав голова парламенту Гжегож Схетина. Але Ярузельський, якого затягали по судах за його діяльність на посаді президента — запровадження воєнного стану (покликаного в тому числі придушити виступи руху «Солідарність», до якого належав і Броніслав Коморовський) та репресії — у залі Сейму очікувано не з’явився. Втім зовсім від участі в урочистостях не відмовився — як припускали польські оглядачі, Ярузельський міг прийти в Королівський замок на церемонію вручення новому президентові орденів Відродження Польщі та Білого орла.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>