Врятуй кита — розшир ЄС!

Минулого тижня загальна чисельність населення всіх країн–членів Європейського Союзу вперше в історії цієї організації перевищила позначку в 500 мільйонів осіб. При цьому, як повідомляє статистичне бюро «Євростат», станом на кінець 2009 року в ЄС мешкало 499 мільйонів 695 тисяч осіб. Досягнення півмільярдної позначки — результат не покращення демографічної ситуації серед корінних мешканців ЄС, а напливу емігрантів. Натуральний приріст населення зареєстровано лише в кількох країнах Євросоюзу. Найбільше — в Польщі: 31 тисяча. Також позитивні демографічні темпи демонструє Ірландія. А найнижчу по ЄС народжуваність зареєстровано в Німеччині.

Уже напевне відомо, що з 1 січня 2012 року чисельність населення ЄС зросте одразу щонайменше на 300 тисяч. Але не за рахунок демографічного сплеску, а завдяки приєднанню нової держави — маленької Ісландії. Як уже писала «УМ», офіційні переговори про членство цієї країни в ЄС розпочалися минулого тижня. Швидше за все, Ісландія потіснить першу в черзі на вступ до Євросоюзу Хорватію, хоча не виключено, що їх приймуть до складу ЄС одночасно.

Проблема найбільш постраждалої від фінансової кризи 2008–2009 років Ісландії полягає в тому, що уряд прагне вступу до Євросоюзу, а народ — ні. Як свідчать опитування громадської думки, проти цього виступає більше половини населення дер­жави, і відсоток таких «відмовників» постійно зростає.

Причиною такого негативного ставлення до ЄС є побоювання ісландців, що це ще більше погіршить їхнє матеріальне становище, передусім через заборону Брюсселя на забиття китів. Саме з огляду на цей «традиційний промисел» Ісландія досі й утримувалася від вступу до Євросоюзу, хоча підписала з ним ключову угоду про вільну торгівлю ще 1973 року і входить до Шенгенської зони.

З найбільш болючого питання почалися й офіційні переговори про вступ: Ісландія вимагає від Брюсселя зробити виняток і дозволити їй подальший забій китів, керівництво ЄС — категорично проти. Розгляд цього питання, судячи з усього, триватиме ще багато місяців.

Ще одна проблема полягає вже не в забороні, а в дозволі: приєднання до Євросоюзу автоматично забезпечить право на відлов риби в ісландських водах усім представникам ЄС. А прибутки Ісландії від китобійної та риболовної індустрій становлять 40 відсотків експортних надходжень країни.

Ісландці так рішуче налаштовані «не втратити своє», що можуть сказати «ні» Євросоюзу на обов’язковому референдумі щодо вступу. Так само, як це вже двічі зробили на схожих референдумах 1972 та 1994 років норвежці, стурбовані загрозою запровадження квот на відлов риби.