У вільне плавання!

06.08.2010
У вільне плавання!

Доля центральної поліклініки «водників» у підвішеному стані. (Тетяни ШЕВЧЕНКО.)

Унікальний медичний заклад, столичну центральну басейнову поліклініку, де лікувалися цілі покоління моряків, збираються виселити. Будівлю, у якій медустанова вже розташовується більше 50 років, свого часу приватизувала суднобудівна компанія (її пов’язують із відомим російським олігархом). Тепер же бізнесмени вимагають від медиків сплати оренди на «ринкових умовах». У держави, яка сама дозволила приватизацію бюджетної установи, грошей на вимоги бізнесменів, звісно, немає. Тим часом єдиний в Україні медичний заклад, де працівники суден можуть отримувати дозволи на плавання під прапорами інших країн, завис у повітрі...

Моряки залишаться без меддопомоги

Відтепер у судноплавця із 36–річним стажем Петра Коляди однією проблемою стало більше: державний медичний заклад, де він лікувався, найближчим часом можуть закрити. Чутки про виселення Київської центральної басейнової поліклініки минулого тижня підтвердив лікар Коляди. Власник будівлі, компанія «Укррічфлот», забажала від поліклініки отримувати за щомісячну оренду суму, яку Мінохорони здоров’я не може виділяти через фінансові проблеми.

«І що мені тепер робити? — скаржиться чоловік. — Де я на старості буду лікуватися, коли поліклініку «виженуть»? Куди мені їздити? Тутешні лікарі знають специфіку професії, у них досвід, розуміння... Я сумніваюся, що в районній лікарні мені нададуть таку допомогу, яку я отримую тут».

Київська центральна басейнова поліклініка, де лікується Петро Володимирович, — унікальний медичний заклад: щодня через руки лікарів тут проходить 520 пацієнтів–«водників». Поліклініку відкрили більше півстоліття тому поблизу річкового вокзалу, на вулиці Сагайдачного, аби надавати допомогу таким, як Петро Коляда, — працівникам суден та їхнім сім’ям. Заклад лікував цілі покоління. Тепер поліклініка опікується здоров’ям студентів усіх київських навчальних закладів, що готують працівників суден, — без обстеження тут абітурієнт ніколи не стане студентом, а студент не отримає диплом. Крім цього, у басейновій поліклініці лікуються колишні моряки — пенсіонери, ветерани та судноплавці–ліквідатори аварії на ЧАЕС. Тільки тут же працівники суден отримують дозволи на плавання під прапорами інших країн — від помічників капітанів до офіціантів на лайнері. Тепер існування медичного закладу під питанням.

«Тариф» для поліклініки

Для поліклініки чорні часи почалися ще вісім років тому — тоді компанія «Укррічфлот», яку ЗМІ пов’язують із російським бізнесменом Костянтином Григоришиним, отримала право власності на будівлю закладу (хоча, за законом, бюджетні установи приватизації не підлягають!). Тепер же суднобудівна компанія давати в оренду поліклініці свою споруду на старих умовах більше бажання не має: за три поверхи поліклініки площею 1700 квадратних метрів «Укррічфлот» хоче 200 тисяч гривень на місяць — це у сто разів більше, ніж досі. І, мовляв, не хочете підписувати новий договір — не маєте права перебувати в приміщенні, що належить нам.

Головний лікар поліклініки Світлана Пранік говорить, що про зміну умов оренди «Укррічфлот» її повідомив минулого року і сума їй тоді здалася «космічною»: «Я одразу здивувалася, бо такі умови нашому закладу ставити неправомірно. Адже постановою Кабінету Міністрів встановлено, що розмір орендної плати для бюджетних організацій не повинен перевищувати одну гривню за квадратний метр на рік. Але «Укррічфлот» на своєму наполягав, почав «підганяти» з підписом документів і погрожувати відключити воду, світло, опечатати приміщення і не пускати пацієнтів. Я звернулася до Міністерства охорони здоров’я з проханням виділити додаткові кошти, якщо вже така ситуація... Однак відповідь була прогнозованою з самого початку: грошей на це в дер­жави немає — криза».

За словами Світлани Андріївни, у кінці 2009 року на її прохання до Генпрокурора звернувся заступник міністра охорони здоров’я: хотіли з’ясувати обставини, за яких соціальний об’єкт пройшов процедуру приватизації й опинився у власності «Укррічфлоту». Перевірка прокуратури тривала близько півроку, і врешті неправомірність передачі будівлі таки було визнано. А пізніше Господарський суд Києва визнав недійсним свідоцтво про право власності, яке отримала суднобудівна компанія — позов заступника Генпрокурора з цього питання був задоволений.

«Укррічфлот» почав розпродаж?

Незважаючи на все це, перші спроби викинути поліклініку вже були. Так, днями до медзакладу «завітали» представники «Укррічфлоту». Світлана Пранік, озброївшись ухвалами прокуратури і господарського суду, стояла на своєму — нікуди поліклініка не буде виселятися. Натомість працівники «Укррічфлоту» робили свою справу — розвісили на дверях поліклініки оголошення, що «вхід у медичний заклад обмежено». Ситуація була настільки гострою, що Світлана Андріївна була вимушена викликати міліцію. Правоохоронці стали на бік лікарів, аргументуючи це відсутністю у представників компанії судового рішення про виселення поліклініки, і випровадили гостей. Тепер своє слово скаже Господарський суд, перше засідання відбудеться 16 серпня.

Тим часом ситуація у поліклініці тривожна. Старший терапевт дільничої служби поліклініки Богдан Кіндрачук дивується: як могло спасти на думку виселити медичний заклад, подібних якому можна перерахувати на пальцях? Лікар говорить, що за час його роботи в поліклініці змінилося багато керівників «Укррічфлоту», але ніхто з них до цього часу не дозволяв собі зазіхати на будівлю медичної установи. За його словами, теперішня дирекція поводиться просто нахабно: «Я не розумію, як це так — людей, які пропрацювали у флоті 40–60 років, цілі покоління «водників», які пройшли через поліклініку, позбавляти можливості лікуватися? Спілкуєшся із 80–річним дідом, а він зі сльозами на очах говорить: «У мене батько–моряк, працював на «параході» з великими такими колесами, мене ще малого приводив сюди, щоб лікар мене «послухав»... Усі пацієнти дуже переживають. Навіщо так чинити?..»

Деяким пацієнтам, щоправда, «підводні камені» конфлікту очевидні. «Ситуація ясна як Божий день!» — говорить пацієнт поліклініки, колишній заступник начальника відділу вишукувань інституту «Укрдніпрорічтранс» та автор перших карт Днiпровських водосховищ 83–річний Генріх Можаровський. Він вважає спробу забрати приміщення клініки частиною добре продуманої політики: «Московські мільярдери, які захопили «Укррічфлот», вирішили знищити суднобудівельну компанію як конкурента російських перевізників вантажів на суднах типу «річка–море». У зв’язку з цим звільнено майже всіх працівників «Укррічфлоту», які там працювали до цього часу (а я це знаю напевне, серед них багато моїх знайомих), продаються всі судна, які працювали на Дніпрі та Дунаї. Наскільки мені відомо, дев’ятиповерхову будівлю «Укррічфлоту» на Нижньому Валу, яка проектувалася свого часу для інституту «Укрдніпрорічтранс», теж планують продати. Тому компанія просто шукає собі нове приміщення і як варіант розглядає басейнову поліклініку. Але повірте, і цю будівлю вони продадуть. А потім — самоліквідація».

До речі, інформацію про продаж будівлі «Укррічфлоту» підтверджують і українські ЗМІ. «Інтерфакс–Україна» повідомляє, що адміністративну будівлю на Нижньому Валу виставлено на продаж за 19 мільйонів доларів. Також компанією планується продати будинок на вулиці Братській і готель у парку Дружби Народів.

Опоненти кажуть: спекуляції!

В «Укррічфлоті» «УМ» прокоментувати ситуацію не змогли — пора відпусток. Однак на сайті компанії є офіційна заява, де конфлікт із поліклінікою називається провокацією: «Ситуація, яка склалася навколо оренди будівель та бізнес–відношень між двома компаніями, є занадто емоційною та істеричною, що не сприяє її позитивному вирішенню. Мають місце спровоковані лікарнею спекуляції та тиск на компанію «Укрріч­флот» iз боку громадськості, метою яких є продовження оренди приміщень на колишніх умовах, — йдеться у заяві. А наприкінці таке: — Підприємство продовжує працювати, не відволікаючись на з’ясування відносин, й надалі буде дбайливо ставитися до майна акціонерів».

Що ж, можливо, дбайливе ставлення і буде. Бо інакше — хто ж те майно купуватиме. Тільки що від того людям?..

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>