Рейковий нон–стоп

05.08.2010
Рейковий нон–стоп

Такий трамвай колись курсуватиме Києвом. (УНІАН.)

Менше ніж через три місяці у Києві знову запустять швидкісний трамвай, принаймні так запевняє міська влада. Однак дітище столичних транспортників вийде неповноцінним, у його маршруті бракуватиме деяких станцій, хоча всі кінцеві обіцяють ввести в експлуатацію.
Не все навколо цього проекту «чисто». Нещодавно з гучним скандалом затримано посадовця «Київпастрансу» — його підозрюють у розкраданні коштів, призначених для швидкісного трамвая. Крім того, чимало чуток ходило і щодо якості майбутніх колій — вони, на переконання багатьох експертів, не витримують жодної критики. Столична влада ж запевняє: їздити трамваєм буде безпечно.

Покрова — «трамвайне» свято

День пуску швидкісного трамваю вже встановлено, це — 14 жовтня. «Ми шукали таку дату, яка була б реальною з точки зору виконання, а також була б якимось святом. Щоб відкриття швидкісного трамвая стало, так би мовити, подарунком для киян», — сказав нещодавно під час перевірки будівництва виконувач обов’язків голови КМДА Олександр Попов. І замовники, і підрядники погоджуються з реалістичністю таких термінів за умови стабільного фінансування. Однак неозброєним оком видно (у цьо­му переконався і кореспондент «УМ»), що роботи ще дуже багато: далеко не всюди лежать навіть рейки, шумозахисних екранів вистачило лише на кілька станцій.

За задумом, з 14 жовтня сісти у трамвай можна буде на чотирьох уже практично готових станціях («Окружна», «Ромена Роллана», «Гната Юри» і «Сім’ї Сосніних»). Далі він проїде повз три станції і зупиниться на «Індустріальній», після чого, проминувши ще чотири станції, поїде на «Старовокзальну». Більше до цього терміну просто не встигають. За словами гендиректора «Київпастрансу» Миколи Ламбуцького, інші станції відкриватимуть поступово. «Ремонт станцій на Індустріальному мосту і біля вокзалу почнемо, як тільки надійдуть нові колії. Це вже зовсім незабаром. Гроші від Кабміну і з міськбюджету вже виділено», — розповідає Ламбуцький.

Ремонт стояв через розкрадання коштів

Одначе підрядники та можновладці визнають: останнім часом робота на об’єкті зупинилася повністю. Лише минулими вихідними тут знову з’явилися робітники. «Людям не платили зар­плату з червня, тож вони і не виходили. Нещодавно надійшли гроші, і роботи відновили», — пояснив представник підрядників. І влада, і виконавці одностайно називають причину затримки здачі об’єкта — безгрошів’я.

Днями розгорівся скандал: правоохоронці затри­мали заступника генерального директора комунального підприємства «Київпастранс» Во­лодимира Асадчего — за підозрою в розкраданні 30 мільйонів гривень. За повідомленнями прес–служби МВС, ці гроші призначалися на будівництво швидкісного трамвая. Також Асадчему інкримінують закупівлю деталей колії за завищеними цінами. Згідно з рішенням Голосіївського суду, Володимир Асадчий просидить у СІЗО до кінця вересня.

У вівторок делегація у складі заступників голови КМДА Олександра Мещерякова, Анатолія Голубченка та Олександра Попова демонстративно «надавала ляпасів» підрядникам та замовникам довгобуду. «За минулі кілька місяців робота тут не зрушила з мертвої точки! Відтепер я буду сюди приходити для перевірки через день, а мої заступники — щодня!» — вичитував підрядників Мещеряков.

А трамвай — безпечний?

Тим часом будівництво, що ведеться ще з 2007 року, викликало багато резонансу в пресі. Лунали звинувачення у тому, що рейки, використані для будівництва колій, браковані та непридатні для пасажирських перевезень, а кріплення не відповідають державним стандартам. Колишній головний державний інспектор міського електротранспорту В’ячеслав Ніколаєнко навіть заборонив подальший монтаж нових, «незаконних» кріплень. Проте під тиском муніципальних структур припис інспекції скасували. Після службового розслідування керівника цього відомства звинуватили у «перевищенні службових повноважень» і врешті звільнили з роботи.

Тепер влада вже визнає деякі гріхи. «Сьогодні це підтверджено. Частину залізничного шляху дійсно збудовано з порушеннями, його буде замінено. Але це не велика частина, і це не стане причиною затримки будівництва даного об’єкта», — запевнив Олександр Попов. Загалом, як зазначалося на робочій нараді, буде замінено всього 58 рейок iз тих, що вже покладені.

ОЙ, ЩО БУДЕ!

З вітерцем і без кондиціонера

Для перевезення пасажирів використовуватимуть трамваї К3R–N. Таких рухомих складів уже є 10. У найближчому майбутньому планують закупити ще сім — вісім. Це всім добре відомий чеський «Татра Т3», що вже десятки років їздить київськими вулицями, але модифікований, осучаснений та перефарбований у кольори державного прапора. За словами директора «Київпастрансу», зі старого вагона тут залишилася тільки хребтова рама, а все інше — нове. Однак усередині спільних рис дуже багато. Тут і ручки з традиційним люфтом, і старий–добрий круглий смітничок для талонів, яким ніхто ніколи не користується, і багато інших прикмет вагона–пращура. Виготовленням нового зі старого займається київський електровагоноремонтний завод. Вартість переробки становить близько 3,5 мільйона гривень.

Від вагонів виробництва Петербурзького трамвайно–механічного заводу, 71–154 M, які «презентували» наприкінці минулого року як майбутню основу швидкісної лінії, вирішили відмовитися. Один, що вже є, обцяцькували символікою «Євро–2012» й по тому. За словами Попова, петербурзькі вагони, хай і більш комфортабельні, значно дорожчі, а тому нерентабельні.

Попри численні обіцянки, кондиціонерів у жодному з нових типів вагонів не буде. За словами генерального директора «Київпастрансу», це додало б до загального бюджету сотні тисяч євро, а реальну температуру в салоні суттєво б не змiнило, позаяк кожні кілька хвилин у вагоні відчиняються двері й дорогоцінне прохолодне повітря виходить назовні. «Система вентиляції буде традиційна — вікнами», — додав директор «Київпастрансу».

Поки нові трамваї не придбано, недостачу доповнять старими, морально застарілими, але все ще робочими рухомими складами.

Загальна вартість реконструкції швидкісного трамваю — більше 400 мільйонів гривень. Цього року під це в міському бюджеті виділено 40 мільйонів. Із них 28 мільйонів уже надійшли на рахунки виконавців.

ДОВІДКА «УМ»

Швидкий трамвай — наскільки?

Інтервал між поїздами обіцяють скоротити до однієї хвилини, а середня швидкість (враховуючи зупинки) досягне 30 кілометрів за годину. Попередньо вартість проїзду у швидкісному трамваї становитиме 1,50 гривнi. За розрахунками, швидкісний трамвай зможе перевозити 25 тисяч пасажирів за годину.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>