Вона ще дихає. Ледве...

28.07.2010
Вона ще дихає. Ледве...

Повноважень НБУ не вистачає, аби порятувати банківську систему. (Фото з сайту ubr.ua.)

Позавчора Національний банк України оприлюднив попередні показники роботи вітчизняних банків. Перші враження: до стабільності у цій сфері ще далеко, а банкіри та їхні клієнти — тобто економіка держави та майже кожен із нас — перебувають під перманентною загрозою кризи.

 

Одна з найголовніших тенденцій: грошей у банківських сейфах стає все менше й менше. Основна причина цього, втім, знаходиться поза компетенцією фінансистів. Тобто економіка потребує коштів, їх не вистачає, а розмови про Податковий кодекс, який погрожує остаточно загнати промисловість у тінь, тільки підсилюють ажіотаж. Відповідно, зростає тінізація економіки — а банки за таких умов відіграють скромнішу роль. Надалі якщо нинішній варіант кодексу таки втілюватимуть у життя, то розмір тіні над економікою тільки збільшуватиметься, а отже, проблема загострюватиметься.

Нині банки кредитують майже тільки юридичних осіб. Причому кількість виданих коштів підприємствам зростає. А ось фізичні особи навпаки — все менше й менше мають нагоду скористатися послугами банків. Якщо перерахувати обсяг виданих кредитів у доларовому еквіваленті та порівняти його з докризовим 2008 роком, побачимо: десь «загубилися» 7 млрд. доларів. Це саме та сума, яку не отримують підприємці для розвитку свого бізнесу і яка заважає активному розвиткові економіки. Іншими словами, легально покрити дефіцит нічим. Можна, звичайно, скористатися звичними тіньовими схемами, але таким чином ми тільки заганяємо проблему вглиб. Простіше кажучи — маємо ефект зачарованого кола.

Суворість Нацбанку до комерційних фінансових установ змушує останніх значно жорсткіше ставитися до своїх позичальників. Нині фінансові аналітики майже одностайно твердять: на жодні амністії своїм боржникам банки не підуть! Насамперед тому, що в такі рамки їх загнав регулятор — положенням про резервування коштів під проблемні кредити. За статистикою, якщо у 2008 році банки сформували резерви (читай: вилучили зі свого обігу. — Авт.) 18 млрд. гривень, то в нинішньому році — вже 106 млрд.! 88 «додаткових» мільярдів фінансисти змушені заморозити. І якщо банк захоче списати борг комусь із «безнадійних» позичальників, то, відповідно до норми НБУ, капітал фінустанови скоротиться рівно на таку ж суму. Цікаво, що сукупний капітал усіх українських банків лише ненабагато перевищує суму, яка знаходиться у резерві, — 127 млрд. гривень. Тобто якщо хтось — тобто фінрегулятор — захоче відмінусувати одну цифру від іншої, скажімо, як покарання за невиконання своїх розпоряджень, то від банківської системи можуть залишитися ріжки й ніжки. Тому Нацбанк і не лютує, а інколи дуже спокійно спостерігає за порушеннями.

Майже третина банківських коштів — це депозити фізичних осіб. Депозити юридичних осіб становлять значно скромнішу частку — всього лише 16%. Звідси й порівняно високі відсотки, які нині пропонують фінансисти своїм клієнтам. Власне кажучи, діватися банкірам нікуди: через кризу найпопулярніший шлях залучення коштів — позичати їх за кордоном під невисокі відсотки — нині неможливий. Саме тому вони й зменшують «вилку» між кредитами та депозитами. Якщо середній розмір гривневих кредитів у червні знизився до 14,82% (реальність їх отримати — це вже інша річ), то депозитів залишився на рівні 6,88%.

Відтак за червень нинішнього року збитки банківської системи зросли на 833 млн. гривень і становлять уже 8,3 млрд. гривень. Головним чином через великі обсяги резервів. Звідси найголовніша цифра: за п’ять місяців 2010 року рентабельність банків становить мінус 4,38%.

 

КОМПЕТЕНТНО

«Банки має виручати не НБУ, а уряд та Верховна Рада»

Як сказав «УМ» фінансовий експерт, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, найголовнішою проблемою вітчизняної банківської системи є так звані «токсичні» активи. «За офіційними даними їх обсяг становить 80, а за неофіційними — цілих 200 млрд. гривень», — стверджує Охріменко. Тенденція останнього часу — розмір цих активів не зменшується, як мало би бути, а навіть навпаки — зростає. «Національний банк, звичайно, вживає певних заходів, але більшість дій, які треба зробити, на жаль, перебуває не в його компетенції», — стверджує експерт. На думку Охріменка, врятувати банки може тільки продумана урядова програма, яка включатиме, скажімо, реструктуризацію частини боргів, зменшення податкової заборгованості на суму «поганого» кредиту тощо.