Хворий на 50 тисяч

14.07.2010

Київська влада загорілася черговим проектом. Цього разу на думці в можновладців створення муніципальної лікарняної каси. За їхнім задумом, це буде така собі страхова компанія для киян. Її вкладники щомісяця робитимуть внески: від 100—150 гривень для звичайних смертних до 30 гривень — для пільговиків. А за це з лікарняної каси, у разі хвороби її члена, оплачуватимуться для нього ліки та інші витратні матеріали. Причому «розгулятися» можна буде аж на 50 тисяч гривень на рік.

Як розказав «УМ» заступник голови комісії охорони здоров’я та соціального захисту Олександр Пабат, нововведення має стати перехідною ланкою між «умовно–безкоштовною» медициною та страхуванням здоров’я: «Нині медичне страхування повільно розвивається в Україні, люди здебільшого не довіряють цим компаніям. Лікарняні каси можуть стати дієвою альтернативою страхуванню».

Перспективи малюються запаморочливі: ліки можна буде закуповувати одразу на виробництві, за гуртовими цінами, без торговельних накруток у комунальній фармацевтичній компанії «Фармація». Крім того, для влади це ще один спосіб попіклуватися про «любих бабусь». «Це своєрідна фінансова допомога, але з чітким призначенням. Бо ж якщо людині просто дати гроші, вона ж може їх і на пляшку витратити», — пояснює Олександр Пабат. На 70% каса буде фінансуватися бюджетом, а решту туди донесуть уже самі хворі.

Утім про термінове створення кас говорити ще зарано, спочатку ідею хочуть «обкатати». «Необхідно перевірити механізм їх функціонування в масштабах мікрорайону, можливо, району, щоб зрозуміти, чи доцільним є запровадження такого типу мед­обслуговування в Києві», — каже голова комісії охорони здоров’я та соціального захисту Алла Шлапак. Наразі депутати прийняли за основу проект рішення про запровадження лікарняних кас у столиці. На документ чекає фахове доопрацювання в комісії, лише після цього його винесуть на затвердження сесією Київради.

А от лікарі не поспішають розділити ентузіазм київської влади: «Ідея, звісно, добра, але не зрозуміло поки, на чиї плечі кинуть справу управління цими касами. Додаткових людей наймати навряд чи будуть, а значить — займатися цим потрібно буде нам, лікарям. І ніхто не запитає, чи є в нас для цього сили та час», — розповіла «УМ» завідувач відділення київської поліклініки Тетяна. А от хірург Сергій, що працює в одній з київських лікарень, просто не вірить у прозорість цього задуму: «Я думаю, що більшість цих фондів підуть на «відкати», іншу корупцію. Ну не може наша влада створювати таку касу не для того, щоб згодом запустити туди руку по лікоть. Як це на нас вплине, подивимось. Не дуже хотілося б, щоб каси втручалися в роботу лікарів».

Ідея альтернативного медичного страхування для України зовсім не нова. За інформацією асоціації працівників лікарняних кас, зараз в Україні працює близько 220 таких організацій, причому 60% із них зареєстровані як благодійні фонди. Їхніми послугами користуються 750 тисяч осіб. Одна з найбільших лікарняних кас працює з 2000 року в Житомирській області. Тут зареєстровано майже 200 тисяч членів. За десять років жителі тут отримали ліків майже на 80 мільйонів гривень.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>