Найцінніші у Києві природні території — природні заказники «Жуків острів» та «Острови Ольжин та Козачий», розташовані на південній околиці Києва, найближчим часом можуть бути знищені через звичайну необачність і байдужість влади. Обидва заказники створені зовсім недавно — у 1999 році. Ці землі — найбільш дикі й незаймані з усіх, що є в межах Києва. Вони ніколи не були забудованими, і їх обриси реально сформувались менше 30 років тому, коли було наповнене Канівське водосховище. Заповідних територій такого розміру немає у жодній зi столиць Європи. На всіх трьох островах зустрічаються тварини і рослини, занесені до Червоної книги України.
Плутанина почалась із того, що південна межа острова Жуків проходить по південній межі Києва (які, до речі, востаннє проводили ще у 1936 році). З того часу столиця розрослась на тисячі гектарів. Де тепер її межі, не написано ніде. Користуючись цим, межуючий із заказником Обухівський район почав роздавати у користування землі південної частини Жукова острова. Наприклад, рибгоспу «Пролетарська правда» було передано 285 гектарів (!). На те, що це заповідна територія, ніхто, звісно, уваги не звертав. Ще б пак, такі землі пропадають. Загальна площа таких «спірних» земель біля південної межі Києва — майже дві тисячі гектарів.
Через ці непорозуміння столична влада вже двічі зверталась до Президента України та Прем'єр-міністра, кілька разів у органи прокуратури, подавала позовну заяву і до Вищого господарського суду, та суперечка досі не вирішена. Тепер, коли прийнято новий Земельний кодекс, взагалі важко виставити які-небудь претензії, оскільки, згідно з ним, сільські й районні ради більше не мають права розпоряджатись землями. Як підійти до вирішення цієї проблеми тепер, не знають ні природоохоронці, ні Держуправління екології та природних ресурсів, ні Держуправління земельних ресурсів.
Узимку 2004 року було заключено умовне погодження меж Києва і області, згідно з яким більша частина Жукова острова і острова Ольжин перейшли до області. Заповідний статус цих територій у межах Києва ніхто не відміняв. На відміну від міського управління екоресурсів, обласне управління миттєво прореагувало на появу у своєму віданні цих цінних територій. Уже 19 лютого цього року рішенням облради було оголошено заповідними острів Ольжин, частину Жукова і острів Дикий, який раніше не був заповідним. Таким чином вийшла плутанина: на території Жукова острова одночасно проголошено два заказники, території яких перекриваються і які знаходяться у віданні різних установ (міська і обласна адміністрації). При цьому через відсутність реальних меж Києва кордони обох заповідних об'єктів лишаються невідомими. Острів же Ольжин виявився просто заповідним двічі.
А тим часом з'явились чутки про те, що незаконна забудова триватиме й надалі, навіть про те, що деякі «митці» планують намити дамбу на острові Ольжин і продовжити освоювання заповідних територій там. Екологічною інспекцією та Держуправлінням екоресурсів уже зупинено кілька прецедентів намивання піску та спроб самозахвату земель на Жуковому острові, проте контролювати територію такого розміру без чітких меж просто нереально. А як же охоронний статус? Адже саме звідси починається оспіваний козацькими думами Великий Луг. Чи може, це просто початок нового поля для гольфу?
Олексій ВАСИЛЮК,
голова молодіжного відділення Національного екологічного центру України.
Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>
Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>
У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>
Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>
Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>
