Домашнє завдання для ЗНО

Цілу низку висновків довелося зробити фахівцям після проведення цьогорічної кампанії Зовнішнього незалежного оцінювання. На їх основі вже підготовлено пакет пропозицій, які Український центр оцінювання якості освіти пропонуватиме внести у правила проведення ЗНО на наступний рік і офіційно затвердити. От­же, до чого слід готуватися школярам, які в 2011 році стануть випускниками?

Кожному — завдання по знаннях

Як повідомив директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук, назріла потреба переходити до тестування у двох рівнях: «Наприклад, тестування з англійської мови показало існування двох груп абітурієнтів: ті, хто погано знає мову, і ті, хто знає іноземну добре. Ці групи досить великі і чітко виділені. А якби ми запропонували школярам тести двох рівнів складності: для кого англійська в майбутній професії є профільною і для кого такою не є, ми мали б зовсім інші результати. Це ж стосується української мови та літератури: один тест слід запропонувати майбутнім журналістам і філологам, а другий — майбутнім інженерам, те ж саме щодо географії та математики. Але ми ще думаємо над тим, чи потрібні такі різнорівневі тести з біології, хімії, адже їх складає невелика кількість осіб».

Скільки коштує хімія?

Також назріла потреба перейти до часткової оплати вартості ЗНО його учасниками. «Безкоштовно тестування проводяться лише в Росії та Україні, в решті країн — за це треба платити, — продовжує Ігор Лікарчук. — Можна, наприклад, частину предметів складати за бюджетні кошти, але якщо людина хоче написати більше тестів або виявила бажання прийти на додаткову сесію ЗНО, то нехай за це платить». З директором УЦОЯО важко не погодитися, адже чимало абітурієнтів реєструються на максимальну кількість предметів, щоб потім було з чого вибрати для вступу найкращі результати. Особисто знаю абітурієнта, який складав англійську мову та біологію «про всяк випадок», хоча й був в обох предметах «нулячий». «Необхідно, на нашу думку, також запровадити порядок повернення коштів тими, хто зареєструвався, але на тести без поважної причини не прийшов, — додає пан Лікарчук. — Якби така норма була законодавчо виписана, то ми б сьогодні повернули в бюджет більше 10 мільйонів гривень! Здивувало й те, що навіть на спеціально організовану додаткову сесію з’явилося лише 90 відсотків абітурієнтів! Хоча зареєструватися на неї було вкрай складно». Нагадаємо, що тестування кожного учасника з одного предмету на сьогодні обходиться державі в 65 гривень. І якщо тест ігнорують сотні зареєстрованих, це обертається чималими втратами бюджетних коштів.

Дайте гроші на металошукачі

«Відбиті» в такий спосіб фінанси були б аж ніяк не зайві. «За три роки ми виробили той матеріальний ресурс, що був створений під ЗНО у 2006—2007 роках, — каже Ігор Лікарчук. — Через брак коштів ми не можемо провести аудіювання тестування з іноземної мови, не можемо придбати металошукачі для кожного пункту, щоб вирішити проблему користування мобільними телефонами, раціями, мікрофонами. Також не можемо підвищити зарплати людям, які працюють над проведенням ЗНО». Директор Центру оцінювання підсумовує, що сьогодні як ніколи потрібен закон про Зовнішнє незалежне оцінювання, який би врахував усі вищезгадані нюанси.

ДО РЕЧІ

Тести з англійської були не такі вже й складні?

Результати тестів з англійської мови виявилися цьогоріч кращими, ніж торік, констатував Ігор Лікарчук у відповідь на закиди, що завдання з цього предмету були занадто складними. У регіонах навіть прокотилася хвиля протестів «Завдання виходять далеко за межі шкільної програми. Хоча мій рівень Intermediate (вище середнього. — Авт.), я не змогла упоратися з багатьма питаннями, — розповіла «УМ» донеччанка Діана Рзаєва. — Зокрема, були тексти, де не можна було зрозуміти практично жодного слова, більше того, не могла зрозуміти, що від мене вимагається. Часто в тестових завданнях використовували маловживану лексику, якої зов­сім немає в шкільній програмі. Складається враження, що тести були складені не для випускників шкіл, а для студентів 2–3 курсів факультетів іноземних мов». «У тестах зустрічалося дуже багато американізмів, яких немає в лексиконі англійців взагалі, тим більше їх немає у шкільних підручниках, — підтримує «колегу по нещастю» випускник Вадим Абдряхімов. — Нам було запропоновано завдання з граматики на рівні «Едванс», тобто той, який передбачає досконале володіння англійською, що звичайна середня школа не має можливості надати». Солідарний зі школярами і Анатолій Шванц, методист з англійської мови відділу освіти Бориспільської райдержадміністрації, який особисто взяв участь у тестуванні й переконався, що завдання справді були заважкі й не відповідають шкільній програмі.

Одначе Ігор Лікарчук вважає, що кампанія довкола тестів з англійської була замовною і навіть обіцяє назвати імена замовників після закінчення роботи апеляційної комісії. Водночас директор УЦОЯО погоджується, що «в Україні є дуже велика проблема з викладанням іноземних мов. Є проблема підручників, педагогів, програм тощо. І з цим справді потрібно щось робити». До речі, аналогічною є ситуація й з деякими іншими дисциплінами. «Ми вже три роки поспіль говоримо, що результати ЗНО свідчать про низький рівень викладання математики і фізики, другий рік говоримо про іноземну мову. А управлінські рішення з цього питання не приймаються», — розводить руками пан Лікарчук...