Усе актуальнішою стає пісня «Піккардійської терції» про трамвай, який повезе туди, де зелена трава та асфальту нема. А ще краще кудись на дикий берег Дніпра, де б рибка плюскалася, молочко з пінкою наливали, медом із першотрав пригощали, коня запрягали, в очеретяній хаті ночувати запрошували. У перерві між раюванням зеленого туризму для екзотики можна було б гайнути углиб промисловості, наприклад, у кар’єр поблизу Комсомольська, де руду видобувають, а золото викидають. Якщо набридла будь–яка метушня і не хочеться ні морозива, ні пива, тоді є незаселені острови, куди козаки «на пенсії» причалювали. Одним словом, Полтавщина в цьому плані підходить на всі смаки і забаганки.