Крок у «Нуль зірок»

Швейцарія вважається країною заможною і дорогою. Рівень життя там високий, але й ціни відповідні, тому іноземним туристам, які прагнуть помилуватися місцевими красотами, доводиться викладати за це задоволення кругленьку суму. Проте незабаром витрати на подорож до країни банків, шоколаду і сиру можуть значно скоротитися: у Швейцарії запускають мережу низькобюджетних готелів, де можна буде не лише переночувати за смішну суму, а й пережити нові, досі не звідані відчуття.

Як уже розповідала «УМ», Швейцарія є світовим лідером за кількістю бомбосховищ, у яких на випадок ядерної війни може сховатися близько 10 мільйонів людей (при тому, що населення країни налічує менше 8 мільйонів). Відповідно до законодавства, сховища постійно підтримують у стані «повної бойової готовності». Але поки над Швейцарією синіє мирне небо, ці величезні площі порожніють.

Щоправда, не всі — у деяких із них мешкають нелегальні емігранти, які очікують дозволу на перебування та роботу в цій країні. Це й наштовхнуло близнюків Франка та Патріка Ріклінів із містечка Тойфен, що на крайньому сході Швейцарії, неподалік кордону з Австрією, на ідею знайти для бомбосховищ практичне застосування в мирний час. Брати, художники–декоратори за фахом, звернулися до місцевої влади з проханням дозволити їм переробити одне з порожніх сховищ під доступне дешеве житло для туристів. А вже через рік у Швейцарії з’явився перший Null Stern Hotel (готель «Нуль зірок»).

Спершу проект був швидше мистецьким, ніж комерційним — Рікліни не мали на меті заробити «швидкі гроші», а прагнули дати гостям можливість відчути «холод поза шкірою» (і в прямому сенсі теж, адже температура в номерах не перевищує 15 градусів за Цельсієм), уявивши себе на місці втікачів від ядерного бомбардування. Але готель несподівано почав користуватися великою популярністю, й організатори збагнули, що це ще й непоганий бізнес.

Розрекламований під гаслом «Єдина зірка — твоя» бункер–готель на 14 ліжок у Тойфені діяв близько року. За цей час у ньому зупинялися туристи з 29 країн світу — представники всіх соціальних прошарків віком від 7 до 77 років. Усі гості заповнювали спеціальну анкету, і 80 відсотків із них зазначили, що залюбки повернулися б до такого готелю, якби він був розташований у центрі міста, а не на околиці. Тож Франк і Патрік, покликавши в партнери відомого фахівця з готельної справи Даніеля Шарбоньє, взялися розбудовувати мережу готелів «Нуль зірок» не лише в комуні Тойфен, а й у містах країни. А найперший готель 4 червня закрили — тепер його переобладнують під музей.

Ціни у звичайних швейцарських готелях неабияк «кусаються». Стандартний номер у найдешевшому готелі міжнародної мережі «Формула І», де зупиняються переважно далекобійники, коштує від 70 франків. Зручності в таких закладах мінімальні, душ і туалет — на коридорі. При цьому за ніч у «нулезірковому» «бункері» доведеться викласти всього лише від 10 до 30 франків (9—26 доларів США). За швейцарськими мірками, — просто копійки.

Зі зрозумілих причин у готелі–бомбосховищі немає ресторану, але вранці офіціанти подають гостям каву чи чай прямо до ліжка. «Ті, хто витрачає менше коштів на проживання, теж заслуговують на першокласне обслуговування. Адже всі гроші заробляються тяжкою працею», — наголошує Даніель Шарбоньє.

Виходячи з цього кредо, засновники мережі «Нуль зірок» навіть відхилили пропозицію від багатого російського олігарха, який хотів інвестувати в їхній бізнес, але не зрозумів самої концепції.

Популяризації «нулезіркових готелів» значною мірою посприяла швейцарська преса, яка так перейнялася цією ідеєю, що безкоштовно розміщувала рекламу цієї готельної мережі. Її власники ще не витратили жодного франка на рекламу.

Та все ж у «Нуль зірок» туристів насамперед приваблює не дешевизна (багато хто в анкетах указував, що може дозволити собі проживання у три– чотиризіркових готелях), а екзотика. Ніч у бункері без вікон, за масивними металевими дверима із великим засувом запам’ятовується надовго.

Влада Швейцарії ідею підтримує і заохочує, сподіваючись, що дешеві й екзотичні готелі приваблять до країни нових туристів. Скептики ж зауважують, що в таких найбільш привабливих для іноземців містах, як Цюріх чи Женева, буде складно знайти задовільні за всіма готельними параметрами бомбосховища безпосередньо в історичному центрі. Але цей аргумент не переконує ініціативну групу, яка вже займається пошуками належних бункерів не лише у Швейцарії, а й у великих містах інших європейських країн.