Якщо ви мрієте побачити Київ із висоти пташиного польоту, то така можливість уже є для кожного охочого: віднедавна у столиці діє оглядовий майданчик. Він розташований над останнім поверхом новобудови поблизу Севастопольської площі. Історична місцевість Александрівська Слобідка, де розташовано комплекс, сама по собі є одним із найвищих місць у Києві. А 25–поверхова будова додає до цієї висоти ще 100 метрів. З оглядового майданчика відкривається масштабна панорама усієї правобережної частини міста.

Багатостраждальний пам’ят­ник Івану Мазепі, який мав би прикрасити в Полтаві Іванову гору, можуть встановити у столиці. Як розповів «УМ» народний депутат від НУНС, голова полтавської «Просвіти» Микола Кульчинський, через протидію міської влади Полтави монумент українському гетьману (на зведення якого збирала гроші вся Україна) досі лежить на складі одного з художніх комбінатів. Тож якщо пам’ятник не вдасться встановити у Полтаві, він з’явиться в Києві: Києво–Могилянська академія вже висловила бажання «оселити» монумент поблизу своїх стін. Микола Кульчинський каже, що свого часу в Києві обговорювали появу гетьманського монумента — провели конкурс на кращий пам’ятник Мазепі, обрали його переможця. Але вартість пам’ятника — 10 мільйонів гривень. За такі гроші, переконує Кульчинський, ніхто його не робитиме.

Патріарх Московський і всія Русі Кирил днями звернувся до адміністрації української столиці з дивною пропозицією — перейменувати вулицю Івана Мазепи. Мовляв, на цій вулиці розташована Києво–Печерська лавра, отож хай вона і зветься Лаврською. Дехто з депутатів пристав на таку пропозицію, було підготовлено навіть відповідне рішення.

Ще у 80–х–роках ХХ століття кияни дуже пишалися тим, що їхнє місто визнавали найзеленішим у Європі. Проте, за даними останнього дослідження британського журналу Economist, найзеленішою столицею названо Копенгаген. Київ посів останнє, 30–те місце. Причини дві — численні забудови територій зелених насаджень і величезна кількість шкідливих викидів автомобілів. Ще тридцять років тому в Києві на одного жителя припадало не менше 20 квадратних метрів зелених насаджень. Нині цей показник знизився до 14 (а в тому ж Копенгагені — 35 квадратних метрів на одного жителя).