Перевиховання працею

12.06.2010
Перевиховання працею

Українські та німецькі підлітки спільно працюють над встановленням майданчика. (Фото автора.)

Коли я завітала на подвір’я кіровоградського дитячого будинку «Барвінок», робота була саме в розпалі: тут встановлювали новий ігровий майданчик. Те, що в процесі роботи лунала переважно німецька мова — не дивина, адже майданчик спеціально для кіровоградських дітей виготовили німецькі школярі з міста Бремерхафен і самі ж приїхали його встановити.

Гості — вихованці бремерхафенської школи–майстерні. Цей освітній заклад, у якому навчаються підлітки 16–18 років, — особливий. Таких, як учні цієї школи, в Україні називають «проблемними». У більшості з них за плечима — нелегкий досвід вживання наркотиків чи виховання у неблагополучних сім’ях. У звичайних школах ці підлітки прижитися не змогли, а от у школі–майстерні багато хто з них знайшов своє покликання. Основою навчання тут є трудове виховання. Учні щодня зайняті роботою — виготовляють усіляке обладнання. У їхньому рідному місті підлітків теж часто залучають до праці, наприклад, облаштування тих же ігрових майданчиків чи встановлення огорож.

Розробити ігровий майданчик для кіровоградських дітей виявили бажання восьмеро німецьких учнів. За основу проекту взяли деталі майданчика з бремерхафенського парку, який вже не використовували. За зиму встигли його оновити, підфарбувати та розробити нові ідеї для повторного використання. Установити майданчик розробники приїхали особисто: це — також необхідна частина їхнього виховання.

18–річний Сава, який майстрував майданчик, народився в Казахстані, але з три–річного віку живе в Німеччині. У школі–майстерні вчиться вже рік, а в Україну приїхав удруге. Сава розмовляє російською, тому є тут за перекладача. «У школу нам постійно приносять замовлення на виготовлення різного обладнання», — розповідає хлопець.

Роботою керує директор із навчальної частини школи–майстерні пан Герд Лірш. Педагог розповідає: для його учнів дуже важливо мати можливість виготовити подарунок для україн­ських дітей власноруч. Таким чином німецькі діти приносять користь суспільству й бачать результат своєї роботи на власні очі.

Для кіровоградських сиріт майданчик — також не просто розвага. «Тут на першому плані не стільки матеріальні цінності, скільки важливий виховний момент, — каже директор дитбудинку Ольга Гречішкіна. — Адже допомагають встановлювати цей майданчик наші діти, підлітки 16—18 років. А коли вони щось зробили своїми руками, то й ставляться до результатів своєї праці по–іншому».

Маргарита ДИМИТРОВА