А тепер «поБАЛуємося»

Курчат, кажуть, рахують по осені, а середній бал атестату, від якого залежить вступ до вищих навчальних закладів, — по весні. Отож цьогорічні випускники разом із документом про загальну середню освіту отримували не менш важливий папірець — виписку з переліком оцінок і визначеним середнім балом атестата.

Середній бал і раніше враховували при вступі до вишів, але лише у спірних ситуаціях: якщо два абітурієнти отримали однакову кількість балів за сертифікатами ЗНО, то шанс вступити мав той, у кого кращий атестат. Цього року вплив результатів навчання у школі на процедуру вступу значно збільшився.

За задумом посадовців, нове правило спонукатиме випускників краще вчитися і опановувати всі науки, а не лише ті, з яких проводиться тестування. Підніметься й авторитет учителів, яким, за словами міністра освіти, «безпідставно два роки було дано ляпас» (тобто, з початку впровадження ЗНО).

Цілі нібито благородні й актуальні для нашої освіти. Але, на превеликий жаль, врахування середнього балу атестата дасть ляпаса не лише учителям, а й абітурієнтам із їхніми батьками. Проблеми ж якості освіти нікуди не зникнуть. І навіть загостряться на тлі корупції, яку, власне, і покликане підтримати це нововведення.

«Весела» арифметика

«Під час тестування будь–яка дитина може максимально набрати до 600 балів, а за шкільний атестат нараховуватимуть до 200 балів. Тобто четверту частину», — пояснив народу арифметику вступної кампанії міністр освіти Дмитро Табачник.

Тепер подивимося на ці красиві формули, знявши рожеві окуляри. Максимальна кількість балів, яку можна отримати на тестуванні з трьох предметів — 600 (по 200 із кожного). Із них власним розумом добувається лише 300 балів (половину — по 100 із кожного предмету учень отримує автоматом просто за те, що прийшов на пункт тестування). Отже, 300 балів за продемонстровані знання і 200 балів за атестат — це співвідношення не один до чотирьох, як пообіцяв пан міністр. Виходить, що вага атестата несумісна з вагою результатів незалежного оцінювання. І зроблено це для того, щоб максимально звести нанівець результати тестування.

Врахування середнього балу атестата також поставить у нерівні умови тих, хто закінчував школу з оцінками за п’ятибальною шкалою. Це ті, хто закінчив школу до вересня 2000 року, ті, хто навчався у країнах близького зарубіжжя або випускники коледжів, які вирішили отримати освіту за іншою спеціальністю. Для них середній бал буде розраховувати приймальна комісія ВНЗ за спеціальними правилами. Суть їх така: п’ятірка враховується як 12 балів, четвірка — як 9 , а трійка — як 6. Отже ті, хто навчався за п’ятибальною шкалою, опиняться у виграші. Адже за 12–бальною системою вищий бал — 12 відповідає не просто п’ятірці, а п’ятірці з плюсом. Щоб отримати таку високу оцінку, сьогоднішньому старшокласнику слід не просто відмінно знати матеріал, а «виявити особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань», як того вимагають рекомендації Міністерства освіти. Перехідна шкала, яка застосовувалася при введенні 12–бальної системи оцінювання у 2000 році, декларувала, що трійка — це «по–новому» 5 балів, четвірка — 8 балів, а п’ятірка — 11. Чому нові рекомендації відрізняються від цієї формули? Можемо лише здогадуватися.

Та і це не всі підводні камені, на які можна наштовхнутися під час розрахунку середнього балу атестата. Попри те, що існують чітко встановлені МОН критерії оцінювання знань учнів, шкільна оцінка є річчю суб’єктивною. І справа тут не лише у тому, що багато моментів залежать від особистих симпатій чи антипатій вчителя, який, власне, виставляє її.

Чи можна порівняти, скажімо, 11 балів з математики, отриманих учнем сільської школи і старшокласником столичного фізико–математичного ліцею? Наскільки легше її отримати першому і наскільки складніше другому? Отже, звичайний трієчник із «сильної» школи отримає 9–10 балів у «звичайній». У перерахунку на 200–бальну шкалу середнього балу атестата це дає перевагу у десятки балів. Щоб набрати їх на тестуванні, треба було б розв’язати правильно не менше десяти завдань. Тож і маємо на сьогодні чимало прикладів того, як деякі кмітливі батьки забирали дітей зі спеціалізованих гімназій–ліцеїв просто посеред року і переводили їх до школи в бабусиному селі, або до звичайної, де не такі високі вимоги.

Подайте балів у атестат!

Окрім легальних шляхів покращення середнього балу атестата, є, звичайно, і нелегальні. При всій своїй повазі до наших педагогів і до школи будемо відверті — оцінки, отримані випускниками, ставляться іноді далеко не за знання. Минулого року, наприклад, незалежне тестування показало, що більше половини шкільних медалістів — липові.

Домовляються мами за своїх чад, як можуть: несуть традиційний хабар і різноманітні презенти школі, «гарують» у батьківському комітеті (поближче до начальства), індивідуально домовляються і слізно просять учителів.

А що робити тим, хто пізно почав випрошувати оцінки? Підтасувати результати навчання заднім числом не так–то й просто. Журнали кожного випускного класу, де зафіксовані оцінки, проходять перевірку у районних управліннях освіти. Але і цю проблему можна вирішити. Для цього документ... заново переписують. Що й роблять деякі школи. Як повідомив журналістам «Дзеркала тижня» директор ТОВ «Веста» — організації, що торгує шкільним приладдям і журналами, у березні–квітні продаж класних журналів зріс на 23 відсотки порівняно з весною минулого року.

Дещо у справі випрошування балів залежить і від учнів. Як розповідають старшокласники, є педагоги, які за найменшу провину погрожують «зіпсувати атестат» заниженням оцінки. Батько цьогорічного випускника розповів історію, коли цілий клас постраждав від кмітливої заступниці директора, яка, поконфліктувавши з дітьми, пообіцяла «зарізати» бали зі свого предмету. Що і зробила. Причина конфлікту, між іншим, абсолютно не була пов’язана з навчальним процесом. «Я казав дітям і батькам — робіть, як вона хоче, терпіть і мовчіть. Вирішили бути принциповими — от і отримали», — скаржиться чоловік.

Іноді оцінки, навпаки, завищуються. Ольга Д., мама іншого випускника, з гордістю розповідала мені, що її «балбес» взагалі майже не з’являвся на уроках (бо до ранку танцював у нічних клубах), але завжди старанно допомагав на шкільних святах під’єднувати апаратуру і налаштовувати мікрофони, оскільки розбирався у техніці. То вдячна «альма–матер» не лише «виписала» йому атестат, не гірший за інші, а й дала грамоту як активісту (бо без нього школа як без рук).

А ЗНО і само відімре...

Експерти попереджають: нововведення неминуче призведе до зловживань і корупції, які ледь удалося викорінити за допомогою ЗНО. Ми ж, не зважаючи на це, уперто йдемо далі. Сьогодні реальністю стала непомірно роздута роль середнього балу атестата. Завтра будуть узаконені співбесіди і внутрішні іспити в університетах. Це значить, що усі важливі питання вступної кампанії будуть вирішуватися закулісно і непрозоро. А що ж тоді залишиться від рівного і чесного доступу до освіти на основі знань? Нічого. Українські Ломоносови навчатимуться у профтехучилищах або крутитимуть хвости коровам. «Золота» молодь із батьківськими зв’язками і грошима, як і раніше, отримуватиме вищу освіту. А ЗНО, яке заважає такому порядку речей, не треба буде офіційно відміняти. Воно саме відімре тихо й непомітно. Під гучні заяви міністра про підвищення якості і конкурентоспроможності української освіти...

А ЯК У НИХ?

Ідея врахування середнього балу атестату як важливого чинника при вступі до вишів — не нова. Багато років тому її апробовували в одному литовському виші. Але, зіткнувшись із необ’єктивністю і корумпованістю шкільних оцінок, які розцвіли на цьо­му ґрунті буйним цвітом, відмовилися.

* * *

У Росії, де давно запроваджено тестування, середній бал атестату при вступі теж не враховується. Зате під час навчання він може бути корисним: медалісти отримують знижки на оплату за навчання. Також абітурієнти з «високобальним» атестатом можуть виграти грант на безкоштовне навчання.

А скільки балів «важить» ваш атестат?