Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
(надане PR–агентством «Дель Арте»)
Традиційно під кінець сезону продюсери везуть на оглядини до Києва вистави російського виробництва. Фаворитом цьогорічного вояжу точно буде Театр ім. Вахтангова, який 2 та 3 червня на франківській сцені зіграє свого «Дядю Ваню». Прем’єра цієї вистави у постановці Рімаса Тумінаса відбулася 2 вересня минулого року. І з того часу потік компліментарної критики на адресу «Дяді Вані» не те що не вщухає за строком давності, а, схоже, навіть посилюється. «Розумна», «витончена», «нервова», «чуттєва», «яскрава», «людяна», «оригінальна», «особиста» — начитавшись таких епітетів, можна зробити висновок, що до нас привезуть ідеальну виставу.
Афіша з прізвищами акторів лише підсилює цю думку. Дядя Ваня — Сергій Маковецький, професор Серебряков — Володимир Симонов, нянька Марина — Галина Коновалова (старійшина театру, їй уже за 90), доктор Астров — Володимир Вдовиченков, Войницька — Людмила Максакова... З такими акторами історію, що закінчується словами про небо в алмазах, можна проживати знову і знову, а тумінасівський «хронометраж» у три з гаком години прогнозовано захочеться відмотати назад...
До речі, робота над «Дядею Ванею» в Театрі імені Вахтангова починалася зі скандалу — група акторів намагалася виставити за двері театру його нового «худрука» Рімаса Тумінаса. Після тріумфальної прем’єри ця прикра подробиця з життя майстра Тумінаса виглядає просто непорозумінням, яке вирішилося саме так, як і мало вирішитися.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>