Після минулорічного зернового скандалу — глобальних «пошуків» продовольчого зерна у виконанні Генеральної прокуратури, що супроводжувалися капітальною атакою на «клятих експортерів», — майже рік Кабінет Міністрів і зернові торговці жили душа в душу. Принаймні робили вигляд, що все в повному ажурі. Урядовці люб'язно вислуховували трейдерів і обіцяли допомогти усім, чим зможуть, а ті у відповідь запевняли журналістів, що все спокійно у Данському королівстві і брак якихось там 3-4 мільйонів тонн продовольчого зерна (семимісячної потреби країни) — справжня дрібниця. А щоб взаємна любов не залишалася любов'ю на словах, восени минулого року її оформили на папері у вигляді меморандуму. Згідно з цим документом, зерноторгові компанії обіцяли завезти в країну достатню кількість продовольства, а урядовці в особі віце-прем'єра Івана Кириленка — створити режим максимального сприяння імпортним операціям. Але насправді під час підписання кожна зі сторін тримала свою дулю в кишені.

При в'їзді в село Ташлик Смілянського району Черкаської області неподалік дороги на полі зазвичай пасеться невелика отара овець (як на фото). Скубнувши торішньої сухої трави, вівці пережовують її й час від часу з цікавістю поглядають на шлях: а що там діється? Коли ж вам захочеться підійти ближче й глянути на цю, як для нашого часу, екзотику, то поруч iз безтурботними тваринами, ніби з-під землі, вигулькне невеличкий собака й тут же почне збирати докупи овечий гурт. А якщо ви ще й надумаєте, як це було зі мною, сфотографувати те стадо, то чотириногий сторож заходиться збивати докупи й старих, і малих та пожене їх геть.