Хворі й темні

12.05.2010

Аналізуючи бюджет–2010, фахівці б’ють на сполох. На покращене медичне обслуговування чи «здоровий» підхід у фінансуванні медицини нам сподіватися не доводиться. Член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Володимир Карпук констатує «УМ»: за новим бюджетом вітчизняна медицина у 2010 році фінансуватиметься на 40 відсотків від потреби. Недофінансованими лишаються державні програми у галузі охорони здоров’я (а їх понад 20). І навіть на найважливіші програми (такі як вакцинація, наприклад) не передбачено потрібну кількість коштів. Уже зараз із регіонів стікається інформація про брак протитуберкульозної вакцини для дітей. «Залишається поганим фінансування первинної ланки охорони здоров’я, сімейної медицини, сільської медицини, централізоване забезпечення високотехнологічною апаратурою — усі ті прогалини, які були у попередніх бюджетах, зберігаються». Окрім того, за словами Карпука, кошти, які йдуть на охорону здоров’я, розпилені, роздроблені між 15 різними міністерствами і відомствами. «Іде нераціональне використання коштів, яке було також і в попередніх бюджетах», — каже Володимир Карпук. Натомість безперебійно фінансують заклади охорони здоров’я органів державного управління, де лікуються наші чиновники.

Із наукою — теж печальна ситуація. Голова Комітету з питань науки та освіти Володимир Полохало прогнозує надзвичайно складні часи для вітчизняних науковців: «Цей бюджет я характеризую як антинауковий, антиінноваційний і антиосвітянський. Чи не вперше за всю історію пострадянської доби у нас на науку виділяють таку малу суму. Цим бюджетом фіксуються найнижчі видатки на науку серед усіх інших європейських країн». Крім того, за словами пана Володимира, більш ніж на третину зменшується фінансування Національної академії наук України: «Це призведе до згортання перспективних державно–цільових програм, які є основою інноваційної економіки. Думаю, що підуть серйозні скорочення науковців, особливо пенсійного віку. Усе це проводитиметься під лукавою назвою «оптимізація мережі наукових установ». І вона закладе підвалини деградації української науки».

Водночас, зазначає «УМ» Володимир Полохало, значно зросли окремим рядком кошти, які виділяються понад 40 розпорядникам бюджету — комітетам, міністерствам, відомствам — на наукові розробки, «які ніхто не контролює». «Створюються умови для розкрадання бюджетних коштів, — переконаний Полохало. — Ось, наприклад, для Міністерства вугільної промисловості передбачено у бюджеті 43 мільйони гривень. Ніхто не знає, на які науково–технічні розробки, прикладні дослідження будуть ці гроші витрачатися». Зовсім не виділяються кошти на підтримку молодих науковців — програми, пов’язані з тими ж гуртожитками, вузівська наука залишаються не профінансована. «Жалюгідні копійки виділяються на придбання наукового обладання, на комп’ютеризацію, закривається низка пограм — зокрема «Шкільний автобус», — каже Полохало. — Зате витрати на адміністрацію Президента незабаром дорівнюватимуть витратам на всю українську науку».