Корисне — то зелене

06.05.2010

Одні з найпоширеніших окультурених для приготування їжі — листочки шпинату. Історія свідчить, що цю рослину — свіжу чи відварену і сформовану в кульки — продавали ще у часи Середньовіччя. Майже п’ять століть тому люди вирощували вже кілька сортів цієї «свійської» рослини. Спритні українські господині вже встигли у теплицях зібрати перший урожай шпинату. А хто не переймається, як сіяти цю рослину, — може купити її у супермаркеті чи на базарі. Тому пропонуємо рецепти із цим джерелом вітамінів — від простих (а отже, максимально корисних) до вишуканих (де шпинат — як один зі штрихів у складному букеті інгредієнтів).

 

Щоб приготувати шпинатне пюре, потрібно мати півкілограма листя, одну цибулину, 30 г вершкового масла та дві столові ложки борошна. 400 г шпинату миємо і недовго — щоб у листі залишилася максимальна кількість вітамінів — варимо у невеликій кількості води (400 мл). Відкидаємо на друшляк, щоб стекла вода, і разом із сирою цибулею пропускаємо через м’ясорубку чи збиваємо у блендері (якщо потрібно, додаємо трохи відвару). Пасеруємо борошно на маслі і викладаємо на сковорідку шпинатну масу, солимо, перчимо або додаємо трохи меленого мускатного горіха і через дві–три хвилини знімаємо пюре з вогню. Насамкінець приправляємо подрібненими залишками сирого шпинату.

Щоб зробити шпинатний гарнір у вершковому соусі, спочатку листя просто кидаємо в підсолений окріп, кілька хвилин варимо, відціджуємо і ріжемо. Окремо розтоплюємо одну столову ложку вершкового масла, доливаємо півсклянки молока чи вершків, кладемо шпинат, ще кілька ложок сметани, солимо, перчимо — усе перемішуємо, доводимо до кипіння — і смачна та корисна страва готова.

Відварений шпинат можна залити збитими яйцями з невеликим об’ємом молока і запекти — така найпростіша запіканка зі шпинату.

Для складнішої у приготуванні картопляно–шпинатної запіканки потрібно по півкілограма «титульних» складників та 125 г копченого м’яса. Шпинат спочатку кілька хвилин тушкуємо, трохи підсоливши. М’ясо нарізаємо маленькими кубиками, уже зварену картоплю — кружальцями. На сковорідці пасеруємо три–чотири столові ложки борошна, додаємо склянку бульйону і прокип’ячуємо, за смаком солимо і перчимо. У змащену форму для запікання спочатку кладемо половину картоплі, потім — шпинату, м’ясо — усю порцію. Далі — почергово залишки шпинату й картоплі. Заливаємо соусом, посипаємо потертими сухарями білого хліба та пластівцями маргарину (по 20 г) і запікаємо у помірно нагрітій духовці 20—25 хвилин.

Зі шпинату та картоплі можемо зробити оригінальні котлети. Для цього півтора кілограма свіжого шпинату ошпарити окропом і дрібно посікти. Потім додати до нього потертих на крупну тертку варених картоплин (6–7 штук), три яйця, посічений пучок петрушки, сіль та ретельно усе вимішати. Сформувати котлети, вивалявши їх у борошні чи сухарях, змочити у збитому яйці та обсмажити в гарячому смальці.

Якщо бажаєте грецько–турецьких смакових відчуттів, можна приготувати мусаку зі шпинату. Листків знадобиться півтора кілограма, як і в попередньому рецепті. (Проте після тушкування в олії (півсклянки) шпинат значно зменшиться в об’ємі). Окремо пасеруємо дві–три подрібнені цибулини, додаємо півсклянки промитого рису і обсмажуємо його до напівпрозорості; вливаємо склянку гарячої води чи бульйону, додаємо шпинат і склянку тертої бринзи та ретельно все вимішуємо. Далі половину суміші викладаємо на змащену жиром пательню, поверх «стелимо» кружальця помідорів і посипаємо петрушкою. Накриваємо рисово–шпинатними залишками, які також вистилаємо помідорами. Заливаємо усе збитими яйцями (дві—чотири штуки) з трьома столовими ложками борошна та склянкою молока і запікаємо в духовці.

Салат зі шпинатом по–італійськи — це 100 г шпинату, півхлібини «чіабати» (можна замінити сухариками), 4 помідори, 1 кримська червона цибулина, 4 зубчики часнику, 16 оливок, 200 г сиру з пліснявою, 4 столові ложки оливкової олії та 2 — лимонного соку. Спочатку ріжемо тонкими шматками хліб і обсмажуємо з обох боків у духовці (200 градусів). Коли прохолонуть, ламаємо на дрібніші шматочки. Помідори ріжемо на часточки, цибулю — кільцями, часник пропускаємо через прес. Усе складаємо в салатник, додаємо рване листя шпинату, оливки та кубики сиру. Зверху поливаємо заправкою з олії та соку, приправленою сіллю і меленим перцем. Салат буде смачнішим, якщо настоїться 10—15 хвилин.

Насамкінець — рецепт страви зі спаржі та шпинату від телеведучої програми «Їмо вдома» Юлії Висоцької. Залежно від форми подачі, це може бути салат або холодна закуска. Для приготування потрібно 150 г листя шпинату, 200 г спаржі, 100 г пармезану, великий помідор, 150 г тонко нарізаної сиров’яленої шинки, пучок базиліку, сік половинки лимона, оливкова олія, морська сіль та свіжозмелений чорний перець. У спаржі зрізати грубі кінці, занурити в окріп і варити дві хвилини. Пагони повинні залишатися міцними, зберегти форму, але стати ніжними. Кожен потрібно розрізати вздовж. Шпинат миємо й обов’язково обсушуємо паперовим рушником, викладаємо на велику тарелю, поливаємо олією і вичавлюємо поверх лимонний сік. Солимо, перчимо. Помідор нарізаємо довгими шматками, залишаючи лише м’ясисту частину овоча — насіння і сік видаляємо. Пармезан нарізаємо крупними пластівцями. Якщо хочемо мати рулетики на шпинатній «подушці» — на кожну смужку шинки викладаємо по два шматки пармезану, помідора і спаржі, по кілька листочків базиліку, солимо, перчимо, додаємо два–три листки шпинату, скручуємо і скріплюємо трубочку зубочисткою. Салатний варіант: на приправлений шпинат викладаємо пармезан, потім — помідори, шинку, спаржу і насамкінець притрушуємо базиліком.

 

ІЗ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ

Варимо лободу

Любов ЖУК, учителька
Тернопільська область:

— Готувати «лободу», а саме так на Тернопільщині називають страву із засмажкою зі свіжого їстівного листя, ми починаємо, тільки–но сходить сніг і з’являється молода кропива. Далі її заміняють листочки так званої глухої кропиви — білої або пурпурової. (У нас цю рослину називають «медулька»). Ще через деякий час у страву кладемо щирицю або звичайну городню лободу, а також листя шпинату.

Листя будь–якої з названих рослин треба спочатку відварити, відкинути на друшляк, а потім розтерти дерев’яною ложкою чи дрібно посікти ножем і влити до нього трохи молока. Заправляємо «лободу» спочатку збитими з двома ложками борошна двома–трьома яйцями, а потім додаємо за смаком подрібнений чи розтертий часник (без нього страва зовсім ніяка) та обов’язково присмачуємо дрібними шкварками.

Зелений борщ найчастіше готуємо зі щавлю або суміші щавлю і молодої кропиви: спочатку на бульйоні чи просто на воді варимо картоплю, а наприкінці кладемо порізану зелень. Заправляємо збитим із молоком (півсклянки чи склянка) жовтком. Можна ще підсмажити цибулю.

Удома на городі я якось посіяла шпинат і відтоді щоразу залишаю по кілька стебел, на яких дозріває насіння, яке саме і розсіюється. Ця весна холодна, тож сходи шпинату ще ледь виглядають із землі. Салати уже посіяла — вони холоду не бояться, їх можна сіяти навіть на зиму.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>