Норвегія звітує про військову допомогу Україні на мільярд крон
Уряд Норвегії передав Україні військову допомогу на суму приблизно 1 мільярд норвезьких крон (майже 850 млн євро) протягом останніх декількох місяців. >>
«Заводський» хліб безпечніший, ніж «приватний».
В Україні різко дорожчає хліб. Лише за неповний місяць вартість житнього батона зросла на 3,3%, а з борошна першого гатунку — на 3,5%! Тож за даними Держкомстату, середньостатистична «біла» хлібина у нашій державі тепер коштує 4,30 гривень, а пшенично–житня — 3,50.
Утім статисти не звертають увагу на факти, які чудово бачимо ми — усі, хто купує хліб: він стає глевким або, навпаки — пустотілим — і несмачним. До того ж чим більше дорожчає, тим гірших смакових якостей набуває. Збагнути цей феномен непросто, але у виробників також є своя логіка.
Виявляється, частина хліба на наших прилавках — виготовлена безопарним способом, із додаванням різних хімічних добавок, серед яких навіть дозволені навряд чи на користь нашому здоров’ю. І попри усі державні потуги суворо контролювати виробництво і продаж «продукту номер один», випускати його сьогодні значно вигідніше, ніж хліб «правильний».
Майже всі ми оцінюємо в магазині якість хліба однаково — запитуємо чи свіжий і відповідно мацаємо. А треба б дивитися на ярличок під плівкою біля буханки — там мають бути вказані і виробник, і час виготовлення, і детальний склад, а з першого січня цього року ще й наявність чи відсутність ГМО. Не вказано? Чи ярличка і близько немає? І плівки теж? Ну так це наші сумні реалії...
Як поінформували автора цих рядків у ДП «Тернопільстандартметрологія», упродовж першого кварталу цього року його фахівці перевірили десять хлібопекарних підприємств, і на восьми з них виявили порушення. Було забраковано 16 відсотків від усієї перевіреної продукції, і 8 партій — тобто всього випеченого пекарнею за день — хліба повністю. Забраковано через невідповідну якість, проте найбільше претензій фахівці висловили через порушення в маркуванні. Тобто інформації про склад продукції або зовсім не було, або була неправильною, або ж неповною. До речі, право громадян на забезпечення повною інформацією щодо продовольчих товарів законодавчо закріплено у статтях Закону України «Про безпечність та якість харчової продукції». Якщо торговельний заклад бере у виробника продукцію без відповідних ярликів, то, відповідно, перебирає на себе і відповідальність за надання покупцям вищезгаданої інформації. Але в такому разі практично це забезпечити просто неможливо, і трактується як недосконалість законодавства, яке вдосконалять невідомо коли.
Порушниками переважно стають дрібні приватні підприємства. Їх, зрозуміло, штрафують, але платити штрафи очевидно простіше, ніж дотримуватись вимог.
Як розповіли «УМ» у відділі харчової промисловості Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації, окрім двох «китів» хлібопекарної промисловості — товариств із обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» та «Надзбруччяхліб» — в області нараховується ще близько сотні середніх і дрібних пекарень, із яких перебуває під державним контролем і надає статистичну звітність лише 21, решта ж місцевій владі по суті непідконтрольна з усіма відповідними наслідками. І «тернопільхлібпромівські», і «надзбручанські» паляниці мають серед тернополян в основному хорошу репутацію: покупці часто так і запитують у продавців, чи є «заводський» хліб.
Утім директор ТзОВ «Тернопільхлібпром» (колишній тернопільський хлібзавод №2) Юрій Токаренко стверджує, що перед підприємством гостро стоїть проблема — абсолютно нерівні умови на ринку порівняно з дрібними приватними виробниками. Якщо враховувати лише офіційну статистику, то виходить, що тернополяни вживають хліба менше,ніж колись мешканці блокадного Ленінграду. Зрозуміло, що це нонсенс, значить, велика частина хлібовиробництва перебуває в тіні і по суті не підконтрольна державі. «Ми готові конкурувати, але на рівних умовах, а не так, що тих, хто дбає про якість, жорстко обмежують, а тих, хто здешевлює продукцію на шкоду її якості, залишаються у виграші», — каже пан Токаренко.
«Держава жорстко регулює хлібобулочне виробництво. Рентабельність регулюють облдержадміністрації. Тернопільська встановила процент рентабельності до 5%, але в основному це 2%, — каже «УМ» директор ТзОВ «Надзбруччяхліб» Віталій Мархивка. — У магазинах надбавка дозволена 10 процентів, причому сюди входять і транспортні видатки, які ми ділимо з продавцями. Крім того, згідно з постановою, не можна закласти в ціну, наприклад, маркетингові чи юридичні видатки. Але ж без перших ніякий супермаркет не допустить у свій магазин, мотивуючи тим, що від маркетингових послуг залежить таке важливе розміщення продукції на прилавках, що є прихованою формою додаткових знижок (хабара)».
Юридичні послуги можуть здаватись несуттєвими лише для необізнаних зі станом речей. «Нам, наприклад, доволі часто доводиться судитися з супермаркетами, власники яких знахабніли і просто перестають розраховуватися за продукцію, — продовжує пан Мархивка. — Договірні відстрочки платежів із супермаркетами встановлюються ультимативно до 30 і більше днів — таким чином супермаркети отримують безвідсоткові та беззаставні кредити для свого бізнесу (10 років тому, коли ми починали бізнес, це було 3–5 днів), а не влаштовує, кажуть, то не везіть свою продукцію. Свою мережу торговельних точок створювати теж економічно невигідно. От і виходить, що головною проблемою збуту стає не просування товару, а випрошування грошей за давно проданий супермаркетами хліб».
Якщо держава заганяє в рамки рентабельності, то, відповідно, кожний викручується, як може. Майже всі міні–пекарні на спрощеному податку, тож знаходяться в рази у вигіднішому становищі, ніж великі підприємства, тому мають можливість випускати дешевший хліб. Крім того, як правило, у виробництві вони масово використовують різні хімічні інгредієнти, бо в таких пекарнях немає можливості випускати натуральний хліб — технологія його виготовлення значно триваліша і клопітка. Особливо ж — житнього хліба, тому дрібні приватники і відмовляються від нього, бо просто не здатні забезпечити його масовий випуск. Хімічні добавки додавати в хліб не заборонено, правда, невідомо, як вони в результаті впливають на людське здоров’я. До речі, такий хліб часто печуть і в мініпекарнях супермаркетів, люди з великим задоволенням беруть його, бо ще гарячий і ніби гарний на вигляд, але добре, якщо принесуть і зразу з’їдять, бо вже наступного дня він може виглядати зовсім не привабливо і мати невідповідну консистенцію, «розвалюватися» тощо.
Щоб зберегти для споживача наш традиційний, справжній, натуральний український хліб, необхідно чітко дотримуватися ГОСТу. Інакше в результаті матимемо такий, як на Заході, який нашим людям просто в горло не лізе. Недарма ж водії бусів, які курсують між Україною і Італією, наловчилися вже возити туди наш добротний заводський хліб, де його українські заробітчани миттєво розбирають по три євро за буханку. «А наші представники їздили не так давно за досвідом у Мінськ, на тамтешній державний хлібозавод, — каже Віталій Мархивка. — Кажуть, він нагадує, швидше, підприємство космічної промисловості. Там держава зацікавлена в якісному хлібі, тож і дала 6 мільйонів євро на сучасну реконструкцію. Для нас же сьогодні проблемно купити навіть одну нову вітчизняну тістомісильну машину замість уже «латаної–перелатаної», ще рік тому вона коштувала 12 тисяч гривень, а зараз 36! Причому вимагають передоплату. А про сучасне європейське обладнання можна тільки мріяти. Зарплата в наших робітників на рівні мінімальної, тому і велика плинність кадрів. Молодь у галузь йти не хоче, тож треба ще руки цілувати тим старим кадрам, які і досвід мають, і працюють на совість».
На якість хліба насамперед впливає борошно: для пекарства краще тверді сорти пшениці. «Завозити ж борошно при нинішній ціні на пальне економічно не вигідно, — каже директор. — А щодо борошна з держрезерву, то ми від нього відмовилися. По–перше, його треба власними силами і власним коштом доставляти. По–друге, потім просто домучують десятками перевірок. По–третє, воно не таке вже і якісне. У цілому шкурка виходить не вартою вичинки».
Зараз один із найпопулярніших сортів, як кажуть у народі, чорний круглий від «Надзбруччя хліб» коштує 2 гривні 45 копійок. У магазинах його продають по 2,70.
— На вашу думку, скільки б мав коштувати хліб, щоб ви мали можливість нормально розвивати бізнес? — запитую Віталія Мархивку.
— У нас 3,70 і в магазині по 4,40, — відповідає підприємець. — Чиновники кажуть: «Якщо вас не регулювати, то ви й по 10 гривень хліб продаватимете!». Та не будемо, бо ринок сам усе відрегулює. До речі, в сусідній Росії середня вартість хліба на 80 процентів більша. Та й в усьому світі він значно дорожчий. Утім головна проблема для нас полягає навіть не у невиправданому державному регулюванні, а у нерівних умовах на ринку. Якщо держава дбає про розвиток галузі, то повинна забезпечити рівні умови для всіх, а також зменшити податки для такої стратегічно важливої галузі, як хлібопечення».
Виробники самі пропонують варіанти, як вирішити проблему. Можливо, ліцензувати виробництво хліба, щоб його не могли пекти будь–хто і будь–де?
Наразі фахівці санстанцій та управлінь із захисту прав споживачів радять останнім купувати лише хліб із маркуванням. Мовляв, там хоч добавки, дозволені Міністерством охорони здоров’я, бо чого і скільки намішано в тісто дрібних пекарень, перевірити дуже складно, а постійно робити це взагалі неможливо. Крім того, хоч буде відомо, на кого скаржитись. Ну але вибір є у покупців великих міст. У містечках та селах вибирати часто не доводиться.
А без хліба ж не обійдешся...
Уряд Норвегії передав Україні військову допомогу на суму приблизно 1 мільярд норвезьких крон (майже 850 млн євро) протягом останніх декількох місяців. >>
Європа за останні місяці наздогнала відставання від США за обсягом військової підтримки України. Європа надала близько 42 млрд євро, США - 43,1 мільярда. >>
Бійці 225 окремого штурмового батальйону ЗСУ отримали 15 нових бронемашин "Козак-2М1" і 25 одиниць "Козак-5" виробництва ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "Практика". >>
Українці в рази частіше почали дарувати автомобілі. Зокрема, в сервісних центрах МВС фіксують значне зростання кількості реєстраційних дій із транспортними засобами лише протягом квітня. >>
Про це повідомив власник компанії RC Store з виробництва та імпорту FPV-дронів на власній сторінці в Instagram. >>
Підтримало закон 428 євродепутатів. 131 – проти і 44 утримались. >>