Чистка для «бігморд»

22.04.2010
Чистка для «бігморд»

Рекламних носіїв у столиці незабаром поменшає. (Фото Івана ЛЮБИША–КІРДЕЯ.)

Київська влада, наводячи марафет до Євро–2012, вирішила змінити правила розміщення зовнішньої реклами. Про це нещодавно повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Ігор Добруцький. Тепер кількість бігбордів у центрі міста та на зелених зонах має зменшитися вдвічі. Але темпи втілення задуму надшвидкими не назвеш. Скорочення і упорядкування планують завершити за два місяці до початку фінальної частини Євро–2012.

«Наразі в столиці надмірна кількість рекламних конструкцій. Це не сприяє поліпшенню стилю міста, не створює гармонії. На жаль, для більшості бізнесменів на першому місці гроші, а не зовнішній вигляд Києва», — сказав Ігор Добруцький під час наради в мерії з операторами провідних рекламних агенцій Києва. До кінця осені посадовці разом із рекламістами мають розробити план упорядкування рекламних об’єктів. «Сьогодні з 27 тисяч конструкцій можна реально вийти на 20. При цьому власники не втратять свого бізнесу, а міський бюджет — надходжень», — сказав пан Добруцький.

Для початку спеціально створена комісія ретельно підрахує кількість легальних та незаконних рекламних конструкцій. По тому їх почнуть поетапно скорочувати. «Під час першого етапу, до 2 червня, кількість рекламних конструкцій у центральних районах столиці повинна зменшитися на 50 відсотків, а у спальних — на 10–20 відсотків», — сказав заступник голови КМДА. У цілому впорядкування має завершитися до 30 травня 2012 року.

Упродовж шести місяців влада міста запровадить мораторій на видачу нової дозвільної документації на розміщення зовнішньої реклами в столиці. Нові дозволи не видаватимуть, а ті, що вже є, тимчасово не подовжуватимуть. Наразі концепцію розроблено лише на 60–70 відсотків, для 78 вулиць та 24 проспектів. Завершити проектування збираються до початку зими.

За словами голови Асоціації зовнішньої реклами Артема Біденка, бізнес підтримує цю ініціативу влади, позаяк ринок зовнішньої реклами в місті справді не впорядковано, а це не на руку нікому: «Реклами в Києві однозначно багато. Наприклад, минулого року через кризу в інших містах кількість носіїв зменшилася в середньому на 500 одиниць. В Києві ж навпаки — з’явилося 1200 нових рекламних носіїв. Насамперед це трапилося завдяки кільком фірмам, що користуються певною адміністративною підтримкою. Саме їм вдалося на пільгових умовах заволодіти 10–15 відсотками рекламних площ у місті, а в центрі їм належить навіть до 40 відсотків зовнішньої реклами».

А Юрій Пісковський, професор міжнародної Академії архітектури, який свого часу обіймав посаду головного столичного архітектора, впевнений, що вся сьогоднішня реклама в Києві заслуговує на повне знищення. «Вона розбиває інформаційний простір, ламає інтелект нації, естетику міста. Я мріяв би взяти шпатель і знести все це», — сказав «УМ» пан Пісковський. Однак, каже архітектор, на поступки бізнесу йти треба, потрібна лише системність. «Те, що зараз діється в Києві, — це хаос. Нема системи, ієрархії, місто безладно захаращене рекламою. Конче необхідно розробити програму, за участі психологів, соціологів, архітекторів тощо, де точно прописати розміщення зовнішньої реклами в місті», — сказав Юрій Пісковський.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>